Індія та Китай рішуче відкинули погрози президента США Дональда Трампа запровадити вторинні санкції за ведення ними бізнесу з Росією - країною, на яку накладені санкції і в якої вони продовжують купувати нафту, що є одним з ключових джерел коштів для Москви, яка веде війну проти України. Пекін та Делі пообіцяли захищати свою енергетичну безпеку та економічний суверенітет від того, що КНР категорично назвала «примусом і тиском» з боку Вашингтона. Китай у 2022 році став найбільшим імпортером нафти з Росії.

Індія своєю чергою звинуватила Захід у лицемірстві, вказавши, що Євросоюз продовжує імпортувати російські енергоносії, хоч після початку війни в Україні значно скоротив свою залежність від них. У Делі також нагадали, що Сполучені Штати активно підтримували закупівлі Індією нафти в Росії, що різко зросли невдовзі після вторгнення Москви в Україну, вважаючи, що це допоможе стабілізувати ціни на світовому ринку.

З 2021 по 2024 рік постачання Росією нафти до Індії зросло майже в 19 разів – з 0,1 млн до 1,9 млн барелів на день, а Китай збільшив її імпорт на 50 відсотків – до 2,4 млн барелів на день. Пятрас Катінас, литовський аналітик з енергетики з Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), повідомив DW, що Індія, другий за величиною імпортер російської нафти, у період з 2022 по 2024 рік заощадила до 33 мільярдів доларів на енерговитратах, оскільки Москва запропонувала суттєві знижки, коли США та ЄС запровадили щодо неї санкції.

За словами Катінаса, давню політику Індії, спрямовану на підтримку балансу у відносинах із США, Росією та Китаєм без пріоритету якоїсь із трьох цих країн, «підкріпило» рішення про закупівлю російської нафти з дисконтом, оскільки Делі «приділяє пріоритетну увагу енергобезпеці та доступності енергоресурсів».

Нові санкції від Трампа сколихнули сировинні ринки

Уже раніше наклавши імпортне мито у 25 відсотків на індійські товари, президент США Трамп у середу, 6 серпня, підписав указ, який запроваджує додаткові мита ще на 25% на ті ж товари через закупівлі Делі російської нафти. Після цієї новини ціни на нафту зросли майже на 1 відсоток, а ЗМІ Індії написали, що нові тарифи збільшать витрати країни на придбання нафти на суму до 11 мільярдів доларів. Делі назвав додаткові мита «несправедливими, необґрунтованими і нерозумними».

Трамп, зі свого боку, зазначив, що вони набудуть чинності через 21 день, що давало б Індії та Росії час для переговорів із США. Очікувалося, що президент також оголосить ширші вторинні санкції щодо інших країн та організацій, яким РФ продає нафту. Білий дім, не вдаючись до деталей, пообіцяв, що подробиці стануть відомими 8 серпня.  

Вторинні санкції, вважають оглядачі, можуть стати новим серйозним ударом по російській економіці, яка вже постраждала від західних рестрикцій. З військовими витратами, що перевищують 6% ВВП, і реальною інфляцією, що становить, за оцінками деяких аналітиків, 15-20% проти офіційних 9%, Росія витрачає багато коштів, що чинить серйозний тиск на її бюджет та військові заводи.

Щодо світових ринків, то на них нові американські санкції можуть спричинити різкий стрибок цін на енергоносії та зміну торгових потоків, на кшталт того, що сталося у 2022 році. Тоді нафтові котирування сильно зросли, а Росія обійшла західні санкції, уклавши з Індією та Китаєм угоди про постачання нафти та газу зі знижкою.

«Якби Індія не закупила російську нафту у 2022 році, ніхто не знає, якою була б ціна на неї – 100, 120 або 300 доларів за барель», – пояснив в інтерв'ю DW Суміт Ритолія з Делі, нафтовий аналітик постачальника даних Kpler, що спеціалізується на сировинних ринках. У тижні, що передували вторгненню Росії в Україну, ціна на нафту марки WTI коливалася в діапазоні від 85 до 92 доларів за барель.

Тепер, вважають експерти, нові 25-відсоткові мита Трампа можуть не залишити Індії іншого вибору, крім як скоротити, принаймні частково, закупівлю нафти в Росії. Будь-які додаткові санкції здатні лише погіршити ситуацію. За словами Пятраса Катінаса з CREA, вторинні санкції значно «підвищують ставки», «погрожуючи доступу індійських компаній до фінансової системи США і наражаючи банки, НПЗ і судноплавні компанії на небезпеку серйозних наслідків, враховуючи їх інтеграцію в глобальні ринки». 

Різке зростання цін на нафту підігріє інфляцію

Аналітики виходять із того, що якщо 5 млн барелів нафти, що видобуваються щодня Росією, раптово зникнуть зі світового ринку, то ціни на цю сировину можуть знову різко підскочити, оскільки постраждалі країни спішно шукатимуть інші джерела постачання. Навіть незважаючи на нещодавнє збільшення видобутку нафти країнами ОПЕК, замістити такий великий обсяг у короткостроковій перспективі буде надзвичайно складно через обмежені резервні потужності та логістичні проблеми.

«Нема де досить швидко отримати ці п'ять мільйонів барелів, щоб запобігти різкому зростанню цін на нафту», – наголосив в інтерв'ю британській газеті Independent Олександр Коляндр, старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики (CEPA). А аналітик Kpler Суміт Рітолія додав у розмові з DW, що у разі потреби індійським компаніям може знадобитися до року, щоб скоротити свою залежність від російської нафти.

Зростання цін на нафту призведе до різкого підвищення інфляції як у США, так і в усьому світі. Американська Федеральна резервна система (ФРС) підрахувала, що кожні $10 зростання цін на нафту додають близько 0,2 процентного пункту до інфляції у Сполучених Штатах. Центробанк Індії дійшов аналогічного висновку. У гіршому разі, якщо ціни піднімуться з нинішніх 66 доларів за барель до $110-120, зростання інфляції приблизно на один процентний пункт призведе до збільшення витрат для споживачів та підприємств, особливо у сфері енергетики, транспорту та продовольства.

Китай залишиться осторонь, а Індія постраждає?

Пятрас Катінас каже, що Китай, чий обсяг торгівлі зі США в 580 мільярдів доларів у понад вчетверо перевищує обсяг торгівлі з ними Індії, «може бути звільнений» від нових обмежувальних заходів, вжитих Дональним Трампом. За словами аналітика, Пекін має величезну економічну вагу і тому має перевагу в переговорах, якої немає у Делі.

Контроль КНР над експортом рідкісноземельних мінералів – постійне джерело тертя у відносинах між США та Китаєм – може стати ще одним важелем, який китайська влада використає для пом'якшення позиції Трампа. Оскільки Індія не має у своєму розпорядженні подібного засобу впливу на Вашингтон, Трамп на початку тижня подвоїв тиск на неї, заявивши, що його нові санкції проти Росії та Індії згублять «їхні мертві економіки».

6 серпня на запитання журналістів, чому він виділяє Індію у загальній низці країн, американський президент відповів так: «Минуло лише 8 годин. Подивимося, що буде далі. Ви побачите ще багато чого... Ви побачите безліч вторинних санкцій».

Індійський нафтовий джекпот скорочується

Тим часом Індія більше не отримує таких, як у 2022 році, непередбачених доходів від імпорту російської нафти, коли знижки становили від 15 до 20 доларів за барель. За даними Суміта Рітолії з Kpler, зараз такий дисконт скоротився приблизно до 5 доларів.

У прагненні поповнити свій бюджет Росія активно максимізує доходи від продажу енергоносіїв, спираючись на попит, що зростає з боку Туреччини, яка нині є третім за обсягами покупцем російської нафти, а також з боку інших країн Азії, де російська нафта таємно перевантажується і реекспортується в обхід американських санкцій.

Проте індійські НПЗ продовжують її закуповувати. У червні імпорт сягнув 11-місячного максимуму у 2,08 млн барелів на день, що становить 44 відсотки від загального обсягу постачання сирої нафти до Індії – різкий стрибок, спричинений хеджуванням для компенсації геополітичної напруженості та цінової конкуренції. Крім жорсткої риторики, ймовірна відповідь Китаю на нові імпортні мита, мабуть, визначатиметься його більш ранньою реакцією на вторинні санкції. Китайські банки дедалі частіше відмовляються від російських транзакцій, навіть у юанях, змушуючи Москву покладатися на закулісних посередників та обхідні шляхи через треті країни.

Однак Пекін вважає імпорт російської нафти своїм пріоритетом, який в основному захищений від політичного тиску. Тоді як Індія, мабуть, страхуватиметься від втрат: скорочуватиме закупівлі у разі тиску з боку США, але повністю не відмовлятиметься від російської нафти, що постачається зі знижкою. Суміт Рітолія припустив, що Делі може знизити імпорт нафти з Росії, уточнивши: «Я не думаю, що ми скоро скоротимо його до нуля».

Нік Мартін