Улаштовують бійки через воду і спостерігають, як із кранів тече синя рідина. У Донецьку та інших окупованих містах Донеччини і Луганщини – гострий брак води. Централізовано її подають раз на три дні по кілька годин. Деякі точки продажу у Донецьку закрили, а ті, що працюють, – подібні на хіт-парад таблиці Менделеєва.

Чому окупований Донецьк скніє від спраги? З'ясовувала наша журналістув Ганна Рибалка.

Було місто троянд, відтепер – місто без води та каналізації.

Ось воно, досягнення “руского міра” за майже 12 років окупації. Путін звільнив мешканців Донецька від води.

"До чого ж людей довели, що вони черпають воду прямо з каналізації, яку прорвало. Це кошмар!", – жінка черпає воду з калюжі.

Сусідські бійки за воду.

"Ти в мене воду крадеш! Так, крадеш! Ось вони бочки набрані, ось вони відра набрані! В той час, коли ми сидимо без води…Ви що, подуріли? Що ви коїте? Люди не можуть помити жопи свої! Ви хороші, а я зараз буду погана! Зараз це все буде в прокуратурі.

Донецьк в окупації вже 11 з половиною років. З 2014 року до початку повномасштабного вторгнення Україна подавала воду на окуповане місто через канал Сіверський Донець – Донбас. Він простягається від Слов’янська через Краматорськ, Часів Яр, Костянтинівку і до Донецька. Звідти вода йшла на підконтрольні Україні міста Донеччини. Зокрема, Маріуполь. Адже водогін влаштований так, пояснює уродженець Донецька та журналіст Микола Осиченко, що умовно “обійти” окупований Донецьк було неможливо.

"Якщо ми беремо з 14го по 22ий рік: Україна, “на**сти”, подавали воду до того самого Донецька, який вони начебто “бомбили вісім років”. Вода йшла. Вода була. З 22-го року армія Путіна, вони розбомбили фільтрувальні станції, насосні станції, дамби, плотини, труби, все", – каже волонтер, блогер, президент "Маріупольського телебачення" Микола Осиченко.

А ще окупанти – використовували продірявлений канал як пункт збору. Ось відео за грудень 2024-го від ОСУВ “Дніпро”. Часів Яр. Противник ховається у трубах каналу. Вже діряву гідроспоруду використовують як спосіб пролізти на позиції українських захисників.

Російські окупанти влаштували на Донеччині екоцид. І нелюдські умови існування. А виходу з катастрофи не пропонують.

"Вони там намагалися побудувати який водогін. “Дон-Донбас”. Вони його зробили за 210 мільярдів рублів. Це величезні кошти, одна ниточка, якої по-перше, замало. По-друге, вона постійно рветься", – додає Осиченко.

Із кранів у донеччан тече технічна вода. Пити її не можна. Та й ту подають лише раз на кілька днів. По 3-4 години. Питну воду росіяни продають містянам подекуди по 20 рублів за літр. Це приблизно 10 гривень. А ще з’явилося донецьке ноу-хау – “соціальна” вода. Місцевий посіпака путіна пушилін - встановив обмеження на ціну води. Як наслідок – точки взагалі закрилися, аби не працювати собі у збиток. А деякі просто труять людей.

5 серпня, ситуація з питною водою: ціна – три з половиною рублі. але виробники знайшли вихід. і перестала її очищувати. Перевіряємо в реальном часі: беремо склянку, ось, до чотирьохсот – вода технічна. Не запитуйте потім, чому у вас болять нирки.

Кремлівська пропаганда рвалася показати, як диктатор піклується про спраглий народ Донбасу. Російські окупанти з Москви привезли сімдесят цистерн з водою. У перерахунку на всіх жителів ні багато, ні мало – 600 грамів на рота. Але щедра путінська душа не знає меж. Тримайтеся міцніше. Росіяни із Ханти-Мансійська, що за 3 тисячі кілометрів від окупованої Макіївки, пригнали аж дві цистерни з водою.

"Чергова допомога нам йде від шефів-регіонів! Ми вдячні, місто Макіївка!", – звітує місцевий чиновник.

Нелегітимні керманичі Донецька взялися рятувати ситуацію водосховищами. Але за три роки вони спустошені.

– Гаплик! І що тепер робити?
– Нехай тягнуть водогін з Байкала!
– Пізно! Байкал качає воду в Китай!
– "Звільнили” вас!
– Залишки “російської величі”

Анна Вахрамєєва – донеччанка. У 2016-му виїхала з рідного міста. Каже, проблеми з водою були і до повномасштабного вторгнення.

"Я пам’ятаю, навіть коли я ще була в окупації, це був 14, 15 рік, так само періодично пропадала вода. я теж ходила набирала воду. Теж приїжджали ці бочки з технічною водою. Дохазяйнувалися", – зазначила Анна.

Донеччанка додає про відсутність в місті каналізації.

"Через те, що вода не піднімається доверху. Вода не поступає на верхній поверх. тобто максимум до підвалу. і якщо людям дуже щастить, то вони спускаються до підвалу і там набирають воду. Але вона технічна, її не можна вживати", – розповіла місцева жителька.

Донеччани таке існування проклинають. Але тут умикається пропаганда.

"Їм пояснюють, що у всьому винна Україна. Але питання в тому, якщо ви так хотіли цю територію і берете за неї відповідальність, то за 12 років ви мали б уже зробити все що завгодно. Людей оброблюють пропагандою і вони думають, що тут гірше. Я пам'ятаю, як мене питали з Донецька: в тебе в Києві є вода, є світло? А я кажу, все є, все нормально. Навіть якщо світла немає, то швидко лагодять. А вони про це не знають. Їм розповідають, що Київ зруйнований, шо Київ живе на руїнах, ні світла, ні води немає. А вони хоч щось мають", – каже Анна Вахрамєєва.

У донетеччан немає жодних їдей, дн можна розжитися водою.

СНХ Микола Осиченко, волонтер, блогер, президент "Маріупольського телебачення":
"Жодної ідеї, жодного вектору, де взяти воду. Їм там Пушилін каже: вот освободім Словянск, і будєт вода. І всі там: “Да-да!”. Але ж навіть якшо там через 4-5 років вони там все випалять і може бути туди дійдуть, нічого не буде. Тому що все розрушено. На відновлення каналу потрібні роки і сотні мільйонів доларів. Шо ці роки робити людям?", – зазначає волонтер Микола Осиченко.

Далі, каже Осиченко, ситуація у Донецьку лише погіршуватиметься. Адже на носі осінь, і влаштувати опалювальний сезон без води ТЕС буде неможливо.

Те саме зі світлом. Не краща ситуація і в окупованих містах Луганщини. У 2014-му росія використала мешканців регіону як російськомовне населення, яке нібито потрібно захищати. Після 2022-го мешканців Донеччини і Луганщини ворог кинув на штурми. Ті, що для мобілізації не годяться, змушені існувати в нелюдських умовах. Анна пригадує: тоді, в окупації, вона ладна була тижнями сидіти без води. Аби лише дочекатися звільнення рідного міста. І побачити ЗСУ в Донецьку. Торік дівчина й сама стала до війська.

"Завжди є люди, які знають, як воно має бути. І які чекають на Збройні сили України.  Рано чи пізно повернемося, я хочу в це вірити. Я тримаюсь за цю віру", – додає Анна Вахрамєєва.

Ганна Рибалка, "5 канал". 

Як повідомляв 5.UA, російська атaка на Білозерське: двоє загиблих, семеро поранених, серед них підліток

Дивіться також відео :

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram . Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp . Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.