Про це розповідає Громадське радіо."Я насправді дуже щаслива, що я вдома. Це неймовірне відчуття, тому що ми дійсно місяць були у цьому відрядженні. Ми були також і в Іраку, але більшу частину відрядження ми були у Сирії", - розповідає авторка фільму Ірина Сампан.Вона розповідає, що ці жінки колись покинули окупований Крим, вони не хотіли жити під Росією, їхні чоловіки не хотіли жити під Росією, і вони шукали своєї кращої долі, і якось так сталося одночасно, що в 2014 році було це проголошення "Ісламської держави". Абу Бакр аль-Багдаді закликав усіх мусульман світу їхати "будувати цей священний халіфат", і частина наших кримських татар разом зі своїми жінками і дітьми поїхали туди".Журналістка зазначає, що хтось купився на пропаганду, хтось знайшов якісь спільні цінності з цим: "Але потім, коли вони туди потрапили… Всі ми знаємо, що таке "Ісламська держава", як вони відрізали голови, як вони боролися з так званими "невірними", і як вони ставляться до жінок. І ці жінки потрапили в таку пастку, свідомо-несвідомо туди їдучи, але на виході вони отримали те, що отримали. Звичайно, чоловіки вступили в "ІД", тому що неможливо було не воювати, будучи там або допомагати війську. Їх або вбивали, або ранили, і ці жінки залишилися вдовами. Деякі по декілька разів вдовами, тому що тебе одружують на наступному. Чоловіка вбивають, одружують на наступному. І це я розповідаю історії не якісь далекі, а про наших українських жінок та їхніх дітей, тобто громадян України".Ірина Сампан додає, що це історія зі щасливим фіналом, тому що їх звідти вдалося врятувати, а сама спецоперація тривала протягом п’яти років."У 2018-2019 році вони потрапили в ці табори. Із 2019 по 2025 рік ГУР разом з іншими дипломатичними службами і громадськими організаціями МЗС намагалися їх витягнути. Але здебільшого цим займався ГУР. І от навесні 2025 року, в квітні, здається, ми забрали останню жінку. Ми забрали 89 громадян України всього. Це 35 жінок і 50 дітей. Там два великих табори Родж і Аль-Хол. Є українки, які не захотіли їхати. Тобто ми звільнили всіх, хто просився додому. А ще є сотні, десь приблизно така сама кількість, яка чекає "Ісламську державу", яка вірить, що прийдуть там, їх звільнять з тих таборів. Тому що, по суті, це як така в’язниця закритого типу.Наметове містечко, але воно закрите і охороняється. І ці два табори, як просто бомба уповільненої дії з радикальними оцими поглядами. Там жінки більш радикальних поглядів забивають жінок, які, наприклад, не сповідують закони шаріату, які ведуть себе "не так". Це дуже небезпечне місце, насправді. І нам треба було якнайшвидше визволити наших жінок. І от фільм Громадського радіо про це", — розповідає журналістка. Вона додає, що більша частина зйомок проходила в Україні, бо ці жінки вже на батьківщині. "Також це зйомки були із Кирилом Будановим, очільником ГУР, із спецпризначенцями ГУР, із Меджлісом кримськотатарського народу, з Рефатом Чубаром, тому що він теж брав участь у цьому всьому, бо здебільшого це кримські татарки. Жінки потрапили в таку ситуацію. Насправді дуже по-різному можна ставитися до них, ситуації треба розглядати окремо…". Щодо дати виходу фільму та дедлайнів, журналістка розповіла, що зараз команда приступає до монтажу: "І я сподіваюся, що всередині осені ми зможемо уже презентувати цей фільм на загал і буде прем’єра, тому слідкуйте за анонсами на Громадському радіо, за новинами, все розкажемо".