Я маю на увазі інфільтрацію російських піхотних груп приблизно на 10-15 км у глибину нашої оборони, про яку стало відомо недавно.Окрім чинників, які зараз називаються: нестача піхоти, відсутність координації, схильність приховувати реальну загрозу, ми маємо ще одну неявну причину, яка до цього призвела.А це так зване великоднє перемир'я, ініційоване Путіним 20 квітня на 36 годин перед святом Великодня. Поки ми його виконували, російські війська зайняли сірі зони, розібрали мінні поля, підтягнули дронників й перейшли у свій повзучий наступ, якраз з району Воздвиженки між Покровськом та Костянтинівкою.Згодом вони перетнули трасу й утворили той самий клин між цими містами, з якого зараз й виросло оце вклинення на Добропілля.Кому цікаво, порівняйте становище на фронті станом на 18.04, до перемир'я й, скажімо, на 15.05. Все побачите на власні очі.Читайте також: Що чекає нас у випадку замороження війниТому будь-які пропозиції від Путіна: а помирімось на тиждень чи два, без гарантій та переходу у будь-яку сталу форму, - закінчаться лише поновленням російського наступу з невизначеними наслідками.А у випадку з "повітряним перемир'ям", якщо воно буде просто укладене й просто колись закінчиться, ми отримаємо пару тисяч "шахедів", які полетять на окремо взяте місто в одну дуже неспокійну ніч.Я за припинення вогню, за припинення руйнування та смертей, позаяк все це летить мені на голову теж. Але головне питання — за яких умов.Ніколи не треба забувати, з ким ми маємо справу.ДжерелоПро автора. Денис Попович, журналіст, військовий оглядачРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.