Людство досягло значного прогресу у збільшенні тривалості життя, але існують природні межі. Вчені вважають, що майбутні відкриття в медицині та дослідження старіння можуть дозволити жити набагато довше, але поки це лишається питанням часу та технологій. Про це пише Nature, повідомляє «Главком».

Якщо порівняти статистику останніх двох століть, то можна побачити вражаючий прогрес: у 1800-х роках середня тривалість життя ледве сягала 40 років, тоді як сьогодні, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), вона становить у середньому 71,4 року.

Такий стрибок став можливим завдяки розвитку медицини, підвищенню рівня життя, а також більшій увазі до здорового способу життя. Попри це, питання про існування максимальної межі людського життя залишається відкритим і викликає безліч суперечок у наукових колах.

Історичний розвиток і перспективи майбутнього

Перехід від середнього показника менш як 40 років до понад 70 років є результатом комплексного впливу суспільних і технологічних змін на здоров’я людини.

Яскравим прикладом потенціалу людського довголіття стала Жанна Кальман, яка прожила 122 роки – винятковий випадок, що підкреслює межі можливого, але не є стандартом.

Деякі наукові колективи, зокрема вчені з Нідерландів, висловлюють досить оптимістичні прогнози: вони припускають, що до 2070 року середня тривалість життя зросте до 125 років.

Ці висновки, опубліковані у престижному журналі Nature у 2017 році, базуються на припущенні, що постійне вдосконалення умов життя та медичних технологій, таких як вакцини, що не вимагають спеціального зберігання, продовжить позитивно впливати на тривалість життя. За їх прогнозами, жінки матимуть більші шанси досягти цієї вікової позначки, а після 2070 року тривалість життя може збільшитися ще більше.

«Скляна стеля» або природні обмеження?

Однак не всі фахівці поділяють оптимістичний погляд. Нещодавнє дослідження, опубліковане у журналі Nature Aging у 2024 році, демонструє уповільнення темпів збільшення тривалості життя. Автори роботи застерігають, що без серйозних наукових проривів у сповільненні процесів біологічного старіння суттєвого подовження життя у найближче століття навряд чи слід очікувати.

Професор Вільям Мейр із Гарвардського університету, експерт у галузі молекулярного метаболізму, назвав це явище «скляною нижньою межею смертності». Він вважає, що сучасна медицина вже досягла межі, яку людський організм може витримати, а подолати цю межу можна лише шляхом глибоких фундаментальних змін у біології старіння, а не лише завдяки поліпшенню зовнішніх умов.

Основні фактори, які гальмують довголіття

Існує низка суттєвих перепон, які обмежують тривалість життя людей. Серед головних загроз:

Хронічні захворювання

Серцево-судинні хвороби, онкологія та ускладнення під час вагітності й пологів залишаються провідними причинами смертності.

Ожиріння

Сучасний малорухливий спосіб життя, розповсюдження фастфуду сприяють розвитку надлишкової ваги та супутніх хронічних хвороб.

Соціально-економічні виклики

Зростання чисельності населення викликає тиск на ресурси, медичну систему та довкілля, що знижує якість медичного обслуговування та харчування.

Професор Мейр пропонує два основні шляхи подолання цих проблем. Перший полягає у вивченні чинників, які сприяють тривалому здоровому життю, і їхньому практичному впровадженні.

Другий, більш амбіційний, – у глибинних дослідженнях механізмів старіння на молекулярному рівні. Він наголошує, що система охорони здоров’я історично не фокусувалася на подоланні біологічних меж старіння, і саме тут лежить ключ до значного подовження життя у майбутньому.

Підсумки та виклики майбутнього

Таким чином, відповідь на питання, як довго житимуть люди через сто років, залишається неоднозначною. З одного боку, науковці вбачають перспективи подальшого зростання тривалості життя завдяки прогресу медицини та соціальним змінам.

З іншого – є докази, що людський організм може стикнутися із природною «скляною стелею», подолати яку можливо лише через революційні відкриття у біології старіння. Ймовірно, майбутнє тривалості життя залежатиме від поєднання обох підходів: подальшого поліпшення якості життя і глибокого наукового пізнання внутрішніх механізмів старіння. Професор Мейр зазначив: питання, чи зможе людина колись дожити до 300 років, наразі залишається відкритим.

До слова, вчені з Китаю виявили, що процес старіння організму людини починається у віці 30 років.