Щорічно, 15 серпня, за новим календарем віряни відзначають Успіння Пресвятої Богородиці. 15 серпня 2025 року це свято віряни відзначатимуть вже вдруге.

Нагадаємо, що 1 вересня 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар, що призвело до коригування дат більшості релігійних свят. Усі вони змістилися на 13 днів назад. Зокрема, Успіння Пресвятої Богородиці, яке за старим стилем відзначали 28 серпня, тепер припадає на 15 число відповідно до нового календаря.

Успіння Пресвятої Богородиці є одним із дванадесятих свят – найважливіших подій у православному та греко-католицькому календарях. Слово «успіння» свідомо використовується замість традиційного поняття «смерті», щоб підкреслити віру в те, що Богородиця не просто покинула цей світ, а заснула й була вознесена на небеса з тілом і душею.

За церковною традицією, апостоли чудесним чином зібралися в Єрусалимі для останнього прощання з Богородицею. Подія успіння супроводжувалася дивовижною обставиною: через три дні після її поховання апостоли відкрили гробницю і побачили, що тіл там уже не було. Це вважається очевидним свідченням її небесного вознесіння.

Цього ж дня завершується Успінський піст. Свято також називається Перша Пречиста або Успіння.

Молитва на Успіння Пресвятої Богородиці

О, Пресвята Владичице, Діво Маріє, прийми моє смиренне прохання про допомогу. Ти, що знаєш всі наші болі та страждання, зглянься на нас і розв'яжи вузли наших фізичних і духовних недуг. Зціли наші тіла і душі, укріпи віру нашу, щоб ми могли достойно славити ім'я твоє. 

Амінь. 

Історія свята Успіння Пресвятої Богородиці

Після двотижневого Успінського посту 15 серпня православні християни та греко-католики відзначають одне із дванадцяти найбільших свят церковного року – Успіння Пресвятої Богородиці.

Цей день має глибокий подвійний зміст: людська скорбота за втратою поєднується з духовною упевненістю, що смерть не є кінцем існування, а лише переходом у вічне буття.

Згідно з церковним переданням, в день, коли Богоматір мала віддати свою душу Господу, апостоли, залишивши місця своєї проповіді, дивним чином зібралися в Єрусалимі. Вони попрощалися з нею та виконали обряд поховання її пречистого тіла. Перебуваючи біля ложа Діви Марії, апостоли стали свідками незвичайного явища: яскраве світло раптово осяяло простір, в якому з’явився Христос, супроводжуваний ангелами й архангелами. У цей момент душа Пресвятої Богородиці, без болю і страждань, немов уві сні, перейшла до Господа. Іконописні зображення цього свята символізують, як Богоматір передає свою чисту душу в руки Христа, тоді як небеса наповнюються співом ангельських хорів.

Деталі про час і місце Успіння Пресвятої Богородиці в Євангелії не наведені. Основна інформація про її земне життя та перехід до вічності походить із церковного передання, збереженого апостолами та їхніми учнями.

Після її упокоєння тіло Богородиці було покладено, згідно з її волею, у Гефсиманському саду – у печері, де спочивали її батьки та праведний Йосиф.

Успіння належить до найдавніших Богородичних свят. Воно отримало своє встановлення в Єрусалимі після Вселенського Собору в Ефесі у 431 році. Уже в VI столітті свято набуло теперішньої назви – Успіння Пресвятої Богородиці.

В Україні цьому святу завжди приділяли особливу увагу. Три головні лаври країни – Києво-Печерська, Почаївська та Святогірська – присвячені саме Успінню Богородиці. Більше того, безліч храмів по всій Україні носять назву на честь цієї знаменної події.

Традиції

У народі свято Успіння Пресвятої Богородиці відоме ще й під назвою Перша Пречиста. Протягом осені відзначають три Пречисти: 15 серпня, 8 вересня й 1 жовтня.

Про ці дати кажуть: «Перша Пречиста жито засіває, друга – дощем поливає, а третя – снігом покриває». Після свята Успіння починається пора весіль.

Цього дня заведено відвідувати церкву. Християни традиційно приносять для освячення насіння й колоски пшениці з нового врожаю, адже саме на цей час припадають жнива. У храмі також ставлять свічки за здоров’я рідних та близьких і моляться за добробут найрідніших, особливо дітей.

Оскільки до свята завершується Успенський піст, цього дня можна відзначати з розкішним столом, де обов’язково має бути освячений хліб зі свіжого борошна. Водночас святкування супроводжували й корисні традиції.

Зокрема, на Успіння займалися заготівлею на зиму – засолювали капусту, огірки, помідори й інші овочі, а також збирали гриби та горіхи.

Особливого значення надавали снам у ніч на Успіння. Вважалося, що те, що привидиться з 14 на 15 серпня, обов’язково здійсниться в житті, хоч і не одразу.

Що не можна робити у свято Успіння:

• Не можна ходити босими ногами по росі в цей день. Вважається, що у свято роса – це сльози Богородиці. Якщо ослухатися – можна накликати на себе погану долю та нещастя.
• Не можна вдягати старе чи незручне взуття, бо, як натрете ноги в цей день, то весь життєвий шлях буде в мозолях.
• Не можна в цей день стригтися, особливо, дівчатам. Бо можна розгнівати Діву Марію.
• Не можна сваритися, особливо, з родиною. Не думайте зле, навіть, про ворогів та не бажайте їм зла цього дня – воно неодмінно повернеться.
• Не можна шити, різати, взагалі користуватися голками, ножами чи ножицями. Навіть хліб ламають у свято руками, щоби не різати.
• Не можна працювати та прибирати, прати тощо. Ні вдома, ні на городі чи у дворі.

Народні прикмети на погоду:

• За народними прикметами, якщо на першу Пречисту гарна погода – вся осінь буде гарна.
• Хороша погода – бабине літо буде прохолодним і дощовим.
• Веселка на небі – до теплої осені.
• Вранці туман – до багатого врожаю грибів.