"Росморпорт" розірвав контракт з Онезьким суднобудівним заводом на будівництво двох інноваційних криголамів загальною вартістю 18,5 млрд рублів. Судна мали працювати на дизельному паливі та скрапленому газі та долати кригу товщиною до 1,5 метра.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на російське видання "Ведомости".

Виявляється, у 2021 році було укладено контракт на будівництво двох 95-метрових криголамів класу Icebreaker7 потужністю 12–14 МВт. Ці судна мали здатність пересуватися крізь кригу товщиною до 1,5 метра та працювати як на дизельному паливі, так і на скрапленому природному газі.

Примітно, що подібні криголами раніше в Росії взагалі не будували.

Передбачалося, що криголами будуть використовуватися протягом року у Балтійському, Білому та Баренцевому морях, а також у Північному Льодовитому океані в літньо-осінній період.

Початковий термін передачі замовнику планували на 2024 рік, пізніше його перенесли на 2026-й, однак фактичне будівництво так і не велося через санкції.

Спочатку планувалося залучити турецьку верф Kuzey Star Shipyard у ролі субпідрядника, проте домовленості були зірвані після вторгнення Росії в Україну.

Попри відсутність робіт, "Росморпорт" вже виплатив суднобудівному заводу аванс у розмірі 9,27 млрд рублів. Тепер же завод зобов’язаний повернути ці кошти протягом п’яти робочих днів.

Нагадаємо, що нещодавно Європейський Союз ухвалив 18-й пакет санкцій проти Росії. До списку увійшли 22 банки, чотири компанії, пов’язані з російським фондом прямих інвестицій, а також 26 суб’єктів, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом та іншими сферами.

Головний дипломат ЄС Кая Каллас охарактеризувала цей пакет як один із найсильніших від початку повномасштабної війни в Україні. За словами глави МЗС Естонії, Брюссель вже розпочав роботу над підготовкою наступного пакета санкцій.

Паралельно Україна синхронізувала свої обмеження з європейськими санкціями та запровадила нові обмеження, які спрямовані на критичні ресурси Росії.

Зауважимо, що побоюючись вторинних санкцій в'єтнамські банки почали ставити додаткові вимоги до російських компаній під час проведення платежів.