Про це заявив правозахисник, журналіст, колишній військовослужбовець та полонений Максим Буткевич в інтерв'ю проєкту "Люди змін з Лесею Вакулюк" на Еспресо.Він розповів про росіян, які фабрикували йому справу за нібито знущання з цивільних людей."Так, це було абсурдно, і вони зробили собі цим ведмежу послугу. Вони постійно говорили про українських воєнних злочинців, і їм треба було показати цих воєнних злочинців, тому що їх насправді не було. Але коли почали з'являтися в російських соцмережах і в медіа публікації про те, що я нацист і каратель, вони обрали зовсім не ту людину", - сказав Буктевич.На його думку, що це мало зворотний ефект, тому що дуже багато почало з'являтися матеріалів, в тому числі в міжнародних медіа, про те, чим він займався насправді. "І взагалі всі кримінальні справи фабрикуються за однією і тією самою схемою. Моя була однією з перших. Почали її у серпні 2022 року, але засудив мене так званий верховний суд так званої ЛНР Російської Федерації в березні 2023 року. За даними цієї кримінальної справи, я справді, будучи при тому абсолютно притомним, спокійним, побачив двох місцевих жінок у місті Сіверськодонецьк і вирішив їх убити з гранатомета. Ну що роблять просто притомні люди? Звісно, вони ж вбивають інших з гранатометів просто так, взагалі без жодної мотивації", - додав ексвійськовий.Він зазначив, що протягом великої війни його взагалі не було в Сіверськодонецьку. "Ми ніколи там не з'являлися. А в ту конкретну дату, яку мені приписали, я був у Києві, цьому було дуже багато підтверджень, але це нікого не цікавило.  Справи були надзвичайно абсурдними за змістом. Вже пізніше, коли я зустрівся з іншими нашими полоненими, стосовно яких сфабрикували кримінальні справи, я зрозумів, що над цим працює одна і та сама група людей, і схема фабрикації одна і та сама", - наголосив Буткевич. Правозахисник додав, що в цих випадках, всі жертви реальні, всі цивільні, про яких мова йде, вони справжні. "Тобто ці дві жінки у Сіверськодонецьку справді були, вони отримали міновибухові поранення. Було абсолютно зрозуміло, звідки росіяни, захоплюючи населені пункти, тоді та і зараз обстрілювали їх щільно дуже з артилерії, з мінометів. А потім, коли вони нарешті захоплювали ці населені пункти, знаходили цивільних поранених їхнім вогнем і перекладали відповідальність у цьому на українських полонених.  Був хлопець-військовополонений, який, за даними кримінальної справи, кинув вручну гранату на 200 метрів. Я сказав, що йому треба брати участь в Олімпійських іграх. Другий стріляв з установки град на 60 метрів. Тобто були абсолютно абсурдні обвинувачення, але це нікого не хвилювало. Тому що і вироки писалися, і терміни ув'язнення затверджувалися зовсім не в судах", - підсумував він.