Про це заявив правозахисник, журналіст, колишній військовослужбовець та полонений Максим Буткевич в інтерв'ю проєкту "Люди змін з Лесею Вакулюк" на Еспресо.Він розповів, який "рускій мир" зсередини."Не скажу нічого оригінального. Це світ, де людина не варта майже нічого. Окрема людина, індивід не цінується. Постулюється як саме собою те, що вона не може якось кардинально вплинути на світ довкола. Ця от агентність, здатність до змін в “руському мірі” відсутня", - сказав Буткевич.Журналіст зауважив, що одна з тем, яка, вочевидь, тригерила зокрема охоронців або місцевих мешканців, які були засуджені за кримінальними звинуваченнями, наприклад, – це Майдан. "Вони не розуміли, навіщо ми це зробили, на що ми вийшли взагалі на вулиці? Ви ж знаєте, що все одно нічого не зміниш. Що влада все одно зробить так, як їй треба. І в такому дусі. А ми дивилися на них і казали, що це ви нічого не розумієте. Соціум створюємо ми, і ми його міняємо. І це наше завдання, з одного боку. А з іншого, – ми самі відповідальні за той стан справ, в якому є наша країна", - заявив він.Правозахисник вважає, що у росіян немає віри або довіри до того, що люди можуть щось змінити, але за це платиться тим, що вони вважають, що в них немає відповідальності. "Це вирішує влада, а я тут ніхто. Треба просто не висовуватися, сидіти тихенько, і тоді, можливо, не будуть бити і навіть будуть годувати. В якийсь момент мені стало очевидно, що полон – це мікромодель російського соціуму і “руского міра”. І тому навіть за війну відповідальності вони не несуть, як вони вважають, а насправді ні. Я намагався декому з тих, з ким можна було говорити, я маю на увазі ув'язнених, а не охоронців, я намагався сказати, що це ж угода з дияволом. Коли він приходить і каже: “Віддавай свою свободу, а я в тебе заберу і відповідальність. Ти ні за що не відповідаєш”. Ти кажеш, супер, він забере свободу, але відповідальність у тебе лишається. З іншого боку, є оцей компенсаторний механізм, коли мені казали кілька разів різні люди, що вони розуміють, що живуть в поганих умовах, і їхні діти будуть жити в поганих умовах, але зате вони начебто мають стосунок до такої величезної потуги, до цієї от “матушки Росії”, що їх довкола нібито всі бояться, а отже поважають", - розповів Буткевич. Журналіст зауважив, що плутання поваги і страху – це теж дуже характерна риса “руського міра”. "Відповідно для мене і для більшості людей, яких я знаю в Україні, звісно, це світ протилежний нашому світогляду. Це конфлікт світобачення, конфлікт цінностей", - сказав він.Буткевич розповів про досвід спілкування з охоронцями."Рано чи пізно, так чи інакше, все одно, навіть якщо вони спершу ставилися до нас як на цих кровожерливих українських нацистів, все одно вони потім бачать цю людину з дня в день протягом місяців або й довше. І якщо ця людина не є зовсім садистом, то вона починає все-таки більш по-людськи ставитися. Тобто як до людини з деяким з них можна було говорити, але, звісно, там відчутні наслідки роботи російської пропаганди телевізійної. Вони можуть не любити, не довіряти, навіть кепкувати і знущатися з російських пропагандистів – зі Скабєєвої, з Кисельова, і з Соловйова. Але коли вони відкривають рота, у них звідти говорить Скабєєва", - підсумував експолонений.