Рік тому в Україні було ухвалено закон про заборону діяльності Української православної церкви Московського патріархату. Народна депутатка від «Голосу» Юлія Сірко, яка свого часу ініціювала збір підписів для його винесення до зали парламенту, вважає, що процес очищення від УПЦ МП займе роки. Про це вона розповіла в інтерв’ю «Главкому».

Юлія Сірко заявила, що вже на етапі ухвалення закону розуміла, що він не змінить ситуацію раніше, ніж через 5-10 років. Депутатка зауважила, що реалізація закону передбачає тривалі судові процедури.

Вона виділила два паралельних процеси, що відбуваються зараз. По-перше, добровільний перехід громад УПЦ МП до інших конфесій. Цей процес, за її словами, відбувається «важко-тяжко зі скандалами», але триває. По-друге, примусове відділення української церкви від російської. Цей процес, за прогнозами Сірко, буде ще більш тривалим, оскільки в законі прописані чіткі бюрократичні процедури.

Юлія Сірко вважає, що Київська митрополія УПЦ МП не здасться добровільно і буде «тягнути час роками» в судах. Вона підкреслила, що ключовим аспектом у цьому питанні є державне майно, яке, за її словами, «російська церква фактично окупувала свого часу». На її думку, зворотний процес деокупації цього майна, який тривав понад 30 років, також буде нешвидким. 

Нагадаємо, рівно рік тому, 20 серпня 2024 року, Верховна Рада ухвалила радикальне рішення щодо Московської церкви в Україні: депутати ухвалили закон щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України. Народна депутатка Юлія Сірко в інтерв'ю «Главкому» заявила, що його виконання свідомо гальмується. За її словами, причиною є «російська агентура», що зачаїлася в державних структурах. 

Закон цей проходив з боями, через величезний спротив численних лобістів УПЦ МП у самому парламенті і загалом у владних коридорах. Але і з його прийняттям крапка в цій дражливій проблемі не була поставлена. Через велику чутливість питання в законі прописали перехідний період. Релігійним громадам надавалося дев’ять місяців, аби вони добровільно змінили статути та розірвали єдність з Московським патріархатом. Також протягом трьох місяців з дня ухвалення закону уряд мав ухвалити необхідні підзаконні акти з його виконання. Вони надавали можливість Державній службі з етнополітики та свободи совісті застосовувати до громад, що не розірвали зв’язки з Москвою, примусові заходи.

8 липня 2025 року ДЕСС винесла вердикт щодо афілійованості УПЦ (МП) з РПЦ та отримала можливість надсилати приписи щодо усунення порушень та внесення відповідних змін до статуту впродовж 30 днів. За невиконання цих вимог – загроза позову до суду щодо ліквідації такої релігійної організації.

17 липня ДЕСС винесла припис Київській митрополії УПЦ МП та зобов’язала її до 18 серпня розірвати духовні узи з Москвою.