Київська митрополія Української православної церкви Московського патріархату 12 серпня подала позов проти Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. Як повідомляє «Главком» з посиланням на судовий реєстр, церковники добиваються визнання протиправним та скасування припису Держслужби з етнополітики від 17 липня 2025 року про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації. На їхню думку, припис суперечать статті 35 Конституції («Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання») «як акту прямої дії, міжнародним правовим актам та рішенням Європейського суду з прав людини».

Позивач наполягав, щоб Феміда розглядала справу у порядку загального позовного провадження (з викликом сторін до суду, судовими дебатами тощо). Натомість суд постановив: справа слухатиметься за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Також суд надав 15 днів для подання відзиву на позов, доказів і п’ять днів – для подання заперечень.

Окремо задоволено клопотання Київської митрополії щодо витребування у Державної служби України з етнополітики та свободи совісті копій усіх документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного припису.

Нагадаємо, що протягом травня-липня 2025 року Держслужба з етнополітики провела дослідження щодо наявності ознак афілійованості Київська митрополія Української православної церкви з Російською православної церквою (іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена на підставі закону про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій). У підсумку державна установа підтвердила канонічні зв’язки між УПЦ і РПЦ.

17 липня Київській митрополії Української православної церкви Московського патріархату винесено припис, який необхідно виконати до 24 серпня. Документ передбачає кілька вимог до Предстоятеля УПЦ МП Онуфрія:

• надати рішення найвищих органів церковної влади та управління, уповноважених на прийняття рішень щодо вирішення питань життя Церкви, зокрема канонічних, богословських, церковно-адміністративних, а також на вираження позиції УПЦ з актуальних проблем сучасного суспільства, щодо виходу УПЦ зі структури Російської православної церкви (РПЦ);
• надати рішення найвищих органів церковної влади та управління, уповноважених на прийняття рішень щодо вирішення питань життя УПЦ, зокрема канонічних, богословських, церковно-адміністративних, а також на вираження позиції УПЦ з актуальних проблем сучасного суспільства, щодо втрати чинності для УПЦ усіх положень статуту РПЦ;
• надати рішення найвищих органів церковної влади та управління, уповноважених на прийняття рішень щодо вирішення питань життя УПЦ, зокрема канонічних, богословських, церковно-адміністративних, а також на вираження позиції УПЦ з актуальних проблем сучасного суспільства, щодо відкликання священнослужителів, ченців, черниць УПЦ зі складу Священного Синоду РПЦ, Архієрейського та Помісного соборів РПЦ, Міжсоборної присутності РПЦ, синодальних відділів та інших керівних та церковно-канонічних органів РПЦ та/або релігійних організацій – канонічних підрозділів РПЦ;
• надати рішення найвищих органів церковної влади та управління, уповноважених на прийняття рішень щодо вирішення питань життя УПЦ, зокрема канонічних, богословських, церковно-адміністративних, а також на вираження позиції УПЦ з актуальних проблем сучасного суспільства, щодо визнання недійсними прийняті статутними органами управління РПЦ рішень з канонічних і організаційних питань діяльності УПЦ щодо анексії єпархій УПЦ, призначення РПЦ керівників єпархіальних управлінь УПЦ;
• публічно заявити в усній або письмовій формі про свою незгоду з призначенням до статутних органів управління РПЦ та підготувати відповідну заяву для припинення повноважень і розірвання зв’язків з РПЦ. Надати відповідне підтвердження щодо ухваленого рішення.

Як відомо, сьогодні, 20 серпня минув рік із моменту ухвалення закону про заборону Московської церкви в Україні. Народна депутатка Юлія Сірко заявила, що його виконання свідомо гальмується. За її словами, причиною є «російська агентура», що зачаїлася в державних структурах. Про це Юлія Сірко розповіла в інтерв'ю «Главкому».

За словами народної депутатки, існує дві основні проблеми, які перешкоджають реалізації закону. Перша – це саботаж з боку Кабінету міністрів, який затягнув з прийняттям необхідних підзаконних актів. Депутатка переконана, що мали місце свідомі дії окремих чиновників, які підтримують російську церкву.