Сьогодні, 21 серпня, Верховна Рада схвалила закон про професійну освіту в Україні №13107-д. Він несе "фундаментальні зміни в профтехосвіті".

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на слова міністра освіти й науки України Оксена Лісового під час освітньої конференції "Серпнева-2025: освіта для мінливого світу".

Чим важливий закон для студентів, закладів освіти та бізнесу

"Я дуже дякую парламенту, я дуже дякую комітету з питань освіти і своїй команді, яка займається профтехом. Чудово, слава Богу. Довго чекали ми цього закону... Добре, що він проголосований", - наголосив урядовець.

Він зауважив що йдеться про "фундаментальні зміни в профтехосвіті".

Фрагмент картки законопроекту (скриншот: itd.rada.gov.ua)

"Наша ключова мета. Це - реалістичність у виборі, який робить молода людина, дитина, закінчуючи школу", - повідомив Лісовий.

Він нагадав також про "аномалії", які зустрічаються в Україні.

"Коли люди з вищою освітою працюють зовсім не за тим напрямком, не за тією спеціальністю, яку вони отримували у закладі вищої освіти. А здебільшого вони ще й отримували її за державним замовленням", - пояснив міністр.

Отже, за його словами, державні кошти були витрачені, але "результат - нуль".

"Для нас дуже важливо, щоб діти усвідомлювали, що вони можуть піти шляхом вибору робітничої професії . Піти до успіху. Що вони можуть побудувати кар'єру, починаючи з профтеху", - підкреслив очільник МОН.

Саме тому, за його словами, міністерство "змінює правила гри".

Згідно з інформацією Лісового, один з великих "блоків" ухваленого парламентарями закону, - для дуальної освіти (йдеться про спосіб навчання, за яким теоретичний матеріал опановується у закладі освіти з педагогом, а практичне навчання - проходить на виробництві).

"Ціла стаття присвячена дуальній освіті й правилам гри, взаємодії з роботодавцями", - уточнив урядовець.

Ще один великий блок - присвячений "змінам управління закладами профтехосвіти - через перезавантаження інструменту наглядових рад ".

"Наше завдання - внормувати, дати важелі впливу наглядовій раді на прийняття рішень керівництвом закладів профтехосвіти (аж до рекомендацій щодо призначення чи звільнення директорів закладів)", - пояснив міністр.

Він додав, що це - важливий "інструмент".

"Дуже важливо, щоб бізнес також інвестував у заклади професійної освіти... А він це буде робити, якщо він буде розуміти, що заклад професійної освіти готує фахівця саме для нього. І готує... настільки якісно, наскільки це потрібно бізнесу", - розповів урядовець.

Крім того, згідно із законом, заклади професійної освіти перетворюються в комунальні неприбуткові товариства .

Це, за словами Лісового:

• суттєво полегшить управління фінансами;
• спростить адміністрування закладів;
• дасть їм більше автономії, свободи.

"У взаємодії з бізнесом це повинно призвести до того, що найефективніші заклади професійної освіти будуть заробляти набагато більші кошти - які студент закладу професійної освіти заробляє, наприклад, у процесі виробничої практики на підприємстві (залишаючись студентом)", - пояснив міністр.

Він додав, що це також буде мотивувати студента іти в заклад профтехосвіти, отримувати дохід.

"Сприймати цей трек як найкоротший шлях до незалежності, фінансової незалежності, до успіху, до побудови кар'єри", - зауважив Лісовий. 

Насамкінець він визнав, що цей закон - знаковий, адже передбачає "дуже багато аспектів".

Реформа профосвіти: ключові зміни, які передбачає закон 

Дещо згодом у прес-службі Міністерства освіти й науки також відреагували на схвалення парламентом законопроекту.

"Сьогодні важливий крок для реформи профосвіти: Верховна Рада України ухвалила закон "Про професійну освіту" (№13107-д) у другому читанні. "За" проголосували 255 депутатів", - повідомили громадянам.

Наголошується, що це -  стратегічний документ , який:

• визначає сучасні правові, організаційні та фінансові засади функціонування та розвитку професійної освіти в Україні;
• враховує суттєві структурні зміни в національній системі освіти, а також сучасні світові тенденції, трансформаційні та інтеграційні процеси.

"Усе це вимагає від закладів освіти впровадження новітніх підходів до підготовки здобувачів освіти з метою забезпечення їхньої конкурентоспроможності на ринку праці", - зауважили у міністерстві.

Отже, мета нового закону :

• створити ефективну модель підготовки кваліфікованих кадрів відповідно до потреб ринку праці;
• забезпечити сталий розвиток людського капіталу;
• посилити економіку країни.

Серед головних змін, які передбачає закон, згадується передусім те, що професійні коледжі почнуть працювати у формі некомерційних товариств , що дасть можливість:

• відмовитися від тарифної сітки й типового штатного розпису;
• вільно керувати власними надходженнями.

"Ця фінансова автономія надасть можливість підвищити зарплати найкращим співробітникам закладів, передусім майстрам виробничого навчання", - пояснили у МОН.

Тим часом директорам закладів встановлять КРІ .

"Тож протягом кількох років ми побачимо кадрові зміни та нових людей в управлінні", - зауважили у міністерстві.

Крім того, за кілька років випускників чекатиме зовнішнє оцінювання результатів навчання , яке будуть проводити незалежні кваліфікаційні центри.

"Це підвищить якість підготовки фахівців, оскільки диплом вже не видаватимуть без такої перевірки знань", - розповіли в МОН.

Повідомляється також, що вищі професійні училища, ПТУ та Центри ПТО поступово перейменують у професійні коледжі , де будуть навчатися студенти, які матимуть повноцінні академічні права. 

"І найважливіше - ми нарешті почнемо створювати на базі коледжів ефективну модель підготовки кваліфікованих кадрів, які потрібні ринку праці вже зараз", - наголосили у відомстві.

Насамкінець українцям нагадали, що схвалення закону є не лише важливим кроком у реформуванні освітньої системи, але й одним із ключових індикаторів виконання Ukraine Facility Plan у сфері розвитку людського капіталу (строк 2 квартал 2025 рік).

"Після його ухвалення в державний бюджет надійде понад 350 мільйонів євро підтримки від ЄС", - підсумували в МОН.