Памʼятаєте гучну історію січня 2024 року про те, як буцімто Зеленський, Залужний, Червінський та одна "дівчина Бонда" підірвали нитку "Північного потоку"? Вона отримала несподіване продовження. Німецька прокуратура оголосила в розшук українців, які ймовірно підриву ниток газопроводу "Північний потік-1" і "Північний потік-2" поблизу острова Борнхольм у вересні 2022 року.На сайті німецької прокуратури зʼявилось повідомлення про такого собі Сергія К. на італійському курорті Ріміні. Він буцімто керівник групи, колишній офіцер СБУ. З родиною днями поїхав на відпочинок в Італію, і там місцеві жандарми його прийняли за заявкою німців. Це важлива деталь, яка каже, що нашим ветеранам треба обережно обирати місце для відпустки. І навіть якщо це успішна і безпечна Італія — не забувати про кейс військовослужбовця Нацгвардії Віталія Марківа, якого кілька років тягало по судах італійське правосуддя за підозрою у причетності до вбивства італійського фотокореспондента Андреа Рокеллі разом із росіянином колегою Андрієм Мироновим, які вирішили познімати бої під Словʼянськом у травні 2014 з "тієї сторони". Марківа вдалось повернути додому після активної роботи та участі покійного дипломата та правника Євгена Єніна та через особисті італійські звʼязки ексміністра Арсена Авакова. Зараз такого щастя може не бути, бо якість наших дипломатів в останні роки різко впала — все частіше на важливі напрямки їдуть друзі, лояльні та просто вродливі білявки, які хочуть жити в симпатичному Стокгольмі. Автор першого вкиду у виданні WSI Боян Панчевскі хутко зробив нову статтю про обставини затримання. Так от, німецькі прокурори намагаються повісити на українця антиконституційний саботаж. Читайте також: Вливайся в "русскій мір". Що не так з українцями на російськомовних концертах у Варшаві"Засудження передбачає покарання до 15 років, яке може бути зменшене, якщо він буде співпрацювати з прокуратурою, за словами осіб, обізнаних з розслідуванням", — пише автор, який раніше писав статті про австрійського сексуального маніяка Йозефа Фрітцеля. Тепер єдина надія, що в німецькій прокуратурі вистачить здорового глузду не гратися в брудні ігри з очорнення українських Сил оборони. Бо цей виходець із Балкан пише про аналогічний досвід поляків, які відмовились грати в подібні ігри. "Минулого року німецька поліція видала ордер на арешт іншого чоловіка, підозрюваного в причетності до української команди, — водолаза, який проживав у Польщі. Однак польські органи влади не виконали ордер, і підозрюваний зміг повернутися в Україну, яка не видає своїх громадян", — пише Боян Панчевскі у новому матеріалі в WSJ. Далі впадає в око те, що автор статті намагається довести: операцію особисто санкціонував колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужного. Щобільше — не послухав зауваження президента Володимира Зеленського, а пішов і зробив. Пояснення, чому це злочин і взагалі — українці ледве не ІДІЛ і диявол — просто фантастичне. Значить, кляті українці розвалили "Північний потік", і бідна Європа лишились з дорогим газом, а самі українці лишились монополістами на рашистський транзит. "Попри війну, Україна до січня 2025 року збирала вигідні транзитні збори за російську нафту і газ, які, за оцінками, становили сотні мільйонів доларів на рік", — каже про користолюбство українців хайпожер із WSJ. Я ретельно шукала якусь згадку про те, як злощасний Росток та  провінція Мекленбург — Передня Померанія перетворилась на "маленьку Росію", де німецькі політики урядів Шредера та Меркель діяли в інтересах "Газпрому" та тисли на виконавців для фальсифікації документів для побудови "Північного потоку" — утім так і не знайшла. Хоча у лютому 2025 року Стефен Доберт та Ульріх Тіле видали чудову книгу "Нордстрім: як Німеччина фінансувала путінську війну". І, певно, німецькій прокуратурі варто було б зайнятись Матіасом Варнінго, Мануелою Швезінг та уже згаданими Герхардом та Ангелою. Достеменно невідомо, хто саме покращив ті нитки "Північного потоку", але саме ця подія примусила ситих європейців вставати з ліжок і під іншим кутом дивитись на власні домовленості з Путіним. Читайте також: Обережно, telegram! Чому історія підпалів будинків Кіра Стармера повчальна для всіх українців?До речі, не можу не нагадати, як саме Боян Панчевскі привʼязав вітрильник "Андромеда" до України. У своєму першому вкиді цієї теми на шпальтах WSJ у січні 2024 року, він зазначає, що несприятливі погодні умови змусили екіпаж зробити незаплановану зупинку у шведському порту Сандхамн. Один з водолазів буцімто випадково впустив на дно моря вибуховий пристрій. Екіпаж обговорював, чи не припинити операцію через погану погоду, але шторм незабаром вщух. Свідки з інших яхт, пришвартованих у Сандхамні, відзначили, що “Андромеда” була єдиним судном, на щоглі якого був піднятий маленький український прапор.Це дуже цікавий момент. Бо звісно ж усі диверсанти та шпигуни беруть із собою державний стяг. І зверніть увагу, що місце дії Швеція, чий прапор майже ідентичний до українського. Також варто знати, що жодна інша держава, крім Німеччини не веде розслідування. А отже, окремим німецьким політикам хочеться російських газодоларів. І війна в Україні стала тим незручним фактором, який прикрутив вентиль і змушує шукати діалогу зі США та Норвегією, на якому уже не заробиш тих шалених мільйонів євро та доларів. Що ця історія значить для нас? Ми маємо захищати своїх військових та ветеранів, де б вони не були й що б вони не зробили заради нашої безпеки та оборони. Друге — таких компаній з очорнення Залужного, який ймовірно піде таки в політику, буде багато. Чимало ворогів захочуть виставити українців небезпечними злочинцями, яких варто обходити стороною.Українським дипломатам за квотою Зеленського варто б було подумати про захист українських військовослужбовців та ветеранів, яких в Європі буде багато — як на постійному місці проживання, так і на популярних курортах. Росія ще подаватиме їх списками як "військових злочинців". І поки хтось в судах умовної Італії розбиратиметься так це чи ні — людям можуть зламати життя, репутацію. А амбітні хлопці із Балкан напишуть статті, що через таких європейці платять аж на 50 євро більше у комунальних платіжках.Спеціально для ЕспресоПро авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.