Таку думку в етері Еспресо висловив журналіст Віталій Портников."Коли Україна проголосила незалежність в мене були суперечливі відчуття. З одного боку, я був щасливий, коли побачив цифри голосування за незалежність на табло. Адже, тоді я вважав, що побачу Україну незалежною державою, втім, 23 серпня 1991 року я не думав, що це станеться так скоро. Тоді історія неймовірно пришвидшилась. Це з одного боку добре, бо Україна змогла використати свій історичний шанс розбрату у самій метрополії. Ми ж розуміємо, що всі ці події, за якими ми спостерігали, були наслідком боротьби між двома центрами російської влади - Горбачовим і його оточенням та Борисом Єльциним. Насправді це був один російський центр влади, в якому відбулась ось ця карколомна зміна орієнтирів. І це було прекрасно, що українців змогли використати цей шанс. Я навіть не знаю настільки просто було проголосити незалежність 27-28 серпня. Оскільки, події розвивались так швидко, що за ними не можна було встигнути. А ми встигли й це стало феноменом, враховуючи як розвивалась історія української державності", - пояснив ПортниковЖурналіст додав, що у 1991 році велика частина українців вважала СРСР своєю батьківщиною, а Україну регіоном Радянського Союзу."З іншого боку, я прекрасно розумів, що переважна більшість українців не готова до незалежності України. Ніколи за незалежність не боролись і ніколи цієї незалежності не бажали. Цифри попереднього референдуму про збереження СРСР, ініційованого Горбачовим, свідчили, що переважна більшість центральної, східної та південної частини України залишаються абсолютними прихильниками збереження Радянського Союзу. Ба більше, сприймають СРСР як свою батьківщину, а Україну як частину цієї батьківщини, як регіон, а не країну. Я прекрасно розумів, що переформатувати свідомість людей, для яких Україна не є батьківщиною і невідомо чи стане, буде дуже складним процесом", - підсумував він.