Цей договір між гітлерівською Німеччиною та сталінським Радянським Союзом не лише дозволив двом тоталітарним режимам розділити сфери впливу, але й продемонстрував, як дипломатичні "умиротворення" агресора можуть призвести до катастрофічних наслідків. Сьогодні, в контексті російсько-української війни, подібні ідеї знову лунають: пропозиції щодо дипломатичного врегулювання, які передбачають поділ України, де частина територій віддається РФ, а решта інтегрується в західний простір. Зокрема, президент США Дональд Трамп неодноразово висловлював готовність до "обміну землями" між Україною та Росією, аби чим швидше завершити конфлікт. Це викликає тривожні паралелі з минулим, нагадуючи також і про Мюнхенську угоду 1938 року та політику умиротворення, яка лише принесла ще більшу війну.Чому підписали Пакт Молотова-РіббентропаПідписання Молотовим нацистсько-радянського пакту про ненапад, фото: Вікіпедія Пакт Молотова-Ріббентропа, офіційно відомий як Договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, був підписаний 23 серпня 1939 року в Москві міністрами закордонних справ Йоахімом фон Ріббентропом та В'ячеславом Молотовим. Цей документ став кульмінацією таємних переговорів між двома ідеологічними ворогами – нацистами та комуністами, – які раптово знайшли спільну мову через прагматичні інтереси. Причини цього договори мають витоки з геополітичної ситуації кінця 1930-х. Фюрер Адольф Гітлер спершу прагнув уникнути війни на два фронти, яка знищила Німеччину в Першій світовій війні. Він планував вторгнення в Польщу, але боявся втручання СРСР. Зі свого боку, Йосип Сталін не довіряв західним демократіям – Британії та Франції, – які в 1938 році підписали Мюнхенську угоду, віддавши Судетську область Чехословаччини Гітлеру без участі СРСР. Сталін бачив у цьому своєрідну зраду та можливість для Заходу спрямувати німецьку агресію ще далі на схід. Крім того, СРСР прагнув розширити свій вплив у Східній Європі, зокрема в Балтійських країнах, Фінляндії та Польщі. Адже політика радянського комунізму, так би мовити, була шита нитками російського імперіалізму.Ключовим елементом пакту був секретний протокол, який поділяв Східну Європу на "сфери впливу": Німеччина отримувала західну Польщу, а СРСР – східну частину, а також Латвію, Литву, Естонію та частину Румунії. Цей протокол дозволяв обом сторонам уникнути конфронтації та підготуватися до подальшої експансії. Наслідки договору та причини його тривалої секретності"Цікаво, скільки триватиме медовий місяць?", фото: карикатура газети The Washington Star, жовтень 1939 Наслідки Пакту були миттєвими та руйнівними. Адже вже за тиждень, 1 вересня 1939 року, Німеччина вторглася в Польщу, що стало початком Другої світової війни. Після певних вагань (Сталін оцінював ситуацію та шукав спосіб "легалізувати" агресію), 17 вересня СРСР окупував східну Польщу, посилаючись на "захист" населення від нацистів і кажучи, що насправді британці та французи були агресорами, які спровокували конфлікт.  Це призвело до четвертого в історії поділу Польщі, масових репресій та депортацій: радянські сили вбили тисячі польських офіцерів у Катині, а німці розпочали Голокост. Пакт також дозволив СРСР анексувати Балтійські держави в 1940 році та напасти на Фінляндію (Зимова війна). Цікаво те, що попри гарантії допомоги Польщі, Захід не відразу відреагував. Адже після формального оголошення війни Францією та Британією Німеччині, настав довгий період "дивної війни" (Phoney War). Тоді французькі сили просто стояли на кордоні й спостерігали за Німеччиною, але не атакували, що дозволило Гітлеру зручно перегрупувати сили. Як наслідок – у травні-червні 1940 року гітлерівці спокійно обійшли французьку "нездолану" лінію Мажино через країни Бенілюксу та окупували Францію. Для обох тоталітарних режимів, нацистського і комуністичного, було зрозуміло, що війна між ними раніше чи пізніше станеться. Зрештою, Гітлер перший порушив угоду зі Сталіном і 22 червня 1941 року розпочав "План "Барбаросса" – блискавичний напад на СРСР, що відкрило Східний фронт і призвело до мільйонів жертв та величезних руйнувань, особливо для України. Секретний протокол про розподіл сфер впливу приховувався Радянським Союзом десятиліттями. Офіційна радянська пропаганда заперечувала його існування, представляючи пакт як "мирну угоду", що нібито дала час на підготовку до війни. Лише в 1989 році, під час перебудови, Михайло Горбачов визнав протокол, опублікувавши його в пресі. Причини секретності полягали в ідеологічній незручності: Сталін не міг визнати союз з нацистами, адже комунізм позиціонувався як антифашистський. Крім того, визнання поділу Європи підірвало б радянський наратив про "Велику Вітчизняну війну" як справедливу оборону. Натомість ця війна була лише захистом одного диктатора від іншого і лише згодом переросла у війну за долю Європи. Порівняння з сучасними подіями: паралелі з російсько-українською війноюПрезидент США Дональд Трамп (праворуч) вітає керівника Росії Володимира Путіна після його прибуття на об'єднану базу Елмендорф-Річардсон 15 серпня 2025 року в Анкориджі, Аляска. Два лідери зустрічаються для мирних переговорів, спрямованих на припинення війни в Україні, фото: Andrew Harnik/Getty Images Сьогоднішня ситуація в Україні викликає тривожні асоціації як з Мюнхенською угодою, так і з Пактом Молотова-Ріббентропа. Володимир Путін, подібно до Сталіна та Гітлера, прагне перегляду кордонів через силу. Натомість пропозиції Дональда Трампа щодо дипломатичного врегулювання конфлікту включають "обмін землями" – визнання російського контролю над окупованими територіями, такими як Крим та частини Донбасу (або навіть всього), в обмін на мир, асоціюються з недалекоглядною політикою прем’єра Великої Британії Чемберлена, який віддавши Гітлеру Судети. обіцяв світу, що "привіз мир", а насправді запустив механізм великої війни. "Потурання кровожерливому вбивці шматками території та обіцянками гарної поведінки ніколи не приносять "миру". Заспокоєння Путіна не наблизить Трампа до Нобелівської премії миру більше, ніж Чемберлена", - написав нещодавно американський сенатор-демократ Річард Блюменталь. Особливого занепокоєння принесла зустріч Трампа та Путіна на Алясці. Адже обговорення кордонів України, за своєю суттю, нагадують секретний протокол 1939 року, де Польща була розділена без її участі, а сфери впливу визначалися за закритими дверима. Власне, як пише Politico, президент США вважає, що Україні доведеться прийняти угоду, яка буде в основному на умовах Кремля, щоб завершити війну. Тобто Трамп підштовхує Україну до миру на умовах росіян. Але кінцева мета Путіна – знищити незалежну українську державу, як і метою Гітлера було знищити Чехословаччину. Тому будь-який мир з непокараним агресором може бути лише вступом до ще більшої війни."Передача масивних укріплень експансіоністському сусіду, який прагне знищити вашу державу, як правило, є поганою ідеєю", - з іронією наголошують у Politico. Підписання Мюнхенської угоди у 1938 році, коли Гітлер без бою отримав добре захищені і стратегічно важливі Судетську область, яку можна порівняти з сучасним Донбасом. Фото: Вікіпедія Різноманітні експерти активно проводять паралелі. Наприклад, історик та журналіст Пол Мейсон пише, що Путін любить Пакт Молотова-Ріббентропа, бо той "виправдовує імперські амбіції", подібно до того, як зараз хочуть "поділити" Україну.Справді, ще у 2019 році Путін публічно відкинув критику Заходу щодо пакту 1939 року між Радянським Союзом та нацистською Німеччиною, стверджуючи, що це західні держави, а не Радянський Союз, несуть відповідальність за спроби задобрити нацистів, як пише AP. Для Путіна саме жертва, а це Польща, несе головну відповідальність за "провокування" Другої світової війни, бо вона була морально винною через власні анексії чеської території після Мюнхенської угоди 1938 року. Щось подібне ми чуємо і про Україну вустами російських пропагандистів, мовляв, РФ вимушена була напасти для своєї безпеки, що "київський режим" винний у своїх проблемах, а не агресор, РФ, яка щодня свідомо атакує цивільне населення.В Atlantic Council зазначають, що реабілітація Путіним Пакту Молотова-Ріббентропа (він називає його "прагматичним") свідчить про потребу в реальних гарантіях безпеки для України, а не поспішного умиротворення агресора. У Wall Street Journal ще на початку другого президентства Трампа, попереджали, що захоплення Трампа перед авторитаризмом та особою Путіна, який вже чверть століття при владі, у підсумку може принести "новий пакт Молотова-Ріббентропа". Але цього разу це буде "Пакт Трампа-Путіна" – повернення до старої імперської політики, як цього хоче лідер РФ, коли великі країни силою та особистими домовленостями вирішують долю менших. Фактично, це вже відбувається. Тому багато американських аналітиків робили паралелі між зустріччю Трампа й Путіна на Алясці та Мюнхеном 1938 року і Пактом 1939 року. Відомий історик Тімоті Снайдер напередодні Мюнхенської конференції цього року детально пояснив про наслідки умиротворення та важливість чинити опір цьому, кажучи, що симетрія між Німеччиною та Чехословаччиною у 1938 році та Росією та Україною у 2022 році є "вражаючою, і зупинившись на цій подібності на мить, ми можемо ширше поглянути на сьогодення"."Гітлер заперечував легітимність чехословацької держави. Він стверджував, що існування національної меншини дає йому право втручатися в політику Чехословаччини. … Ми знаємо, що було далі: Велика Британія та Франція разом з Німеччиною та Італією 30 вересня у Мюнхені вирішили, що Чехословаччина повинна поступитися Німеччині важливими прикордонними територіями. Це були найбільш захищені частини країни. Лідери Чехословаччини, хоча з ними не консультувалися, вирішили погодитися на розділ своєї країни. … Якби Чехословаччина чинила опір, ми можемо бути досить впевнені, що Другої світової війни не було б, принаймні не такої, яку Європа пережила. … Якби Чехословаччина чинила опір, тим важче Радянському Союзу було б обрати цю найактивнішу форму умиротворення нацистів. Незрозуміло, чи наважилася б Німеччина взагалі вторгнутися до Польщі без підтримки Радянського Союзу", - каже Снайдер. Прем'єр-міністр Великої Британії Невілл Чемберлен "хвалиться" угодою з Гітлером, фото: Вікіпедія Відома цитата, яку приписують чи то Альберту Ейнштейну, чи ще якомусь вченому, каже, що божевіллям є робити одне й те саме знову і знову, очікуючи різних результатів. Здається, політики минулого і теперішнього люблять саме цим і займатися. Тож, Пакт Молотова-Ріббентропа та Мюнхенська угода демонструють, як дипломатичні компроміси з агресором призводять не до миру, а до нової війни. Різноманітні сьогоднішні пропозиції щодо поділу України ризикують повторити ці помилки, послаблюючи глобальну безпеку та заохочуючи автократів у всьому світі до використання сили проти своїх сусідів, яку можна легалізувати. Одним словом, якщо історія вчить чомусь, то це тому, що жертва у вигляді суверенітету однієї країни заради "миру" всіх – часто стає лише прелюдією до більшої війни. Україні потрібна максимальна підтримка, а не поділ і сподівання, що на тому все закінчиться. Читайте також: Шоу Трампа у Білому домі чи реальний шлях до миру: підсумки зустрічі Зеленського і лідерів Європи з президентом США