"Я ж червону доріжку йому, а він...". Бо ж відчує, що Путін його знову кинув. Будуть знову погрози санкціями, а може й справжні санкції. Потім знову будуть намагатися дружити. Знову червоні доріжки. Потім знову стануть ворогами. Потім знову, "це ж уже було". Це гойдалки, зовнішні хвилі — урагани, а потім штилі — і нам треба навчитися виробити в собі імунітет до них. Точка рівноваги в нас самих. Ні Трамп, ні Путін не можуть розгойдати наш човен. А от ми самі можемо.Читайте також: Успішна Україна тепер в інтересах ЄвропиРосія ніколи нас не перемагала. Ми перемагали себе самі. Точніше, по-іншому: наша наївність, наша фрагментованість, наші внутрішні війни всіх проти всіх відкривали браму для Росії — а далі вона вже знищувала нас своєю звичною безжальною жорстокістю.Біда нашої історії полягала в тому, що ми постійно переміщали центр нашої долі за свої межі. Або самовільно, або нас змушували це робити. Прийшов час цей центр плекати в самих себе.ДжерелоПро автора. Володимир Єрмоленко, письменник, голова Українського ПЕНРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.