Президент Польщі Кароль Навроцький виступив із цілою низкою антиукраїнських ініціатив, і щодо українських біженців, і щодо української історії.

РБК-Україна пояснює, з чим пов'язана ця ескалація та якими можуть бути наслідки.

Головне:

• Чому президент Польщі активізував риторику проти українців?
• Як на його заяви впливає політичний розкол в країні?
• Якими можуть бути наслідки заяв Навроцького? 

25 серпня президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про соціальну допомогу для безробітних українців. Натомість він подав до Сейму власний варіант законопроекту, який передбачає отримання послуг та медичної допомоги лише тим українцям, які офіційно працевлаштовані та сплачують податки в Польщі. 

Водночас статистика свідчить, що українці в Польщі точно не є тягарем, а радше навпаки. Як розповідав РБК-Україна посол України в Польщі Василь Боднар, працевлаштованими є 69% громадян України в країні. В абсолютних цифрах це близько 700 тисяч працюючих.  

"Українці дають Польщі щорічно близько 2,7% ВВП – за останніми даними, це десь 22 мільярди євро щороку. Це тільки те, що платиться з податків", – зазначив Боднар.

Законопроект, який ветував Навроцький, стосується не лише соціальних виплат, а й має ширший контекст. 

У зв'язку з вето міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський навіть заявив про можливе відключення Starlink для України – фінансування цієї системи було прив’язане до фонду, створеного на основі цього закону. Втім очільник Канцелярії президента Польщі оперативно спростував таку небезпеку – але за умови, що польський Сейм (де у Навроцького немає своєї більшості) ухвалить його альтернативний законопроект. 

Ще одна ініціатива Навроцького стосується законопроекту, який у Кримінальному кодексі Польщі прирівняє "бандерівський символ" до нацистської і комуністичної символіки. Що саме буде підпадати під визначення "бандерівського" символу –поки що невідомо. Тож поки що це породжує багато спекуляцій.

Кароль Навроцький склав присягу президента лише 6 серпня і є відносним новачком у польській політиці. Проте його погляди щодо України давно відомі. Ще на посаді директора Польського інституту національної пам'яті він відзначався відвертою антиукраїнською риторикою, особливо щодо Волинської трагедії. 

Навроцький заявляв, що Україна не зможе приєднатися до ЄС чи НАТО, поки не будуть розв’язані історичні суперечки, пов’язані з польсько-українським конфліктом 1940-х років. Крім того, він критикував президента України Володимира Зеленського, звинувачуючи його в "поганому ставленні до Польщі", зокрема через питання Волині та імпорту зерна. 

"Навіть попри те, що Навроцький формально був незалежним кандидатом на цьогорічних президентських перегонах, все ж таки він підтримувався партією "Право і справедливість" (ПіС), яка часто продукує подібного роду ініціативи. Відповідно він зараз вимушений вибудовувати свою президентську каденцію через маневрування на цьому політичному полі", – сказав РБК-Україна кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський. 

Отже, нинішні дії Навроцького навряд чи є несподіваними. Тим більше, що певні антиукраїнські настрої серед поляків справді є. Згідно з опитуванням Центру дослідження громадської думки (CBOS), у березні цього року 38% поляків висловлювали неприязнь до українців, тоді як симпатію відчували лише 30%. Нейтральне ставлення мали 27%.

Додатково градус напруги у польському суспільстві підняв недавній інцидент. 9 серпня на концерті білоруського репера Макса Коржа у Варшаві окремі глядачі порушили громадський порядок. На концерті було розгорнуто прапор УПА з тризубом, а також синьо-жовтий прапор із Вольфсангелем – одним із неонацистських та ультраправих символів. Польська поліція затримала 109 осіб, а згодом і депортувала 63 осіб, 57 з них – українці. 

Посол України Василь Боднар повідомив згодом, що більшість учасників конфлікту приїхали з інших країн і не живуть постійно в Польщі. 

"Українці, які, як і я, є гостями в цій країні, повинні дотримуватися чинних у Польщі законів. Той, хто порушує закон і традиції, і кому бракує розуміння та почуття соціальної чутливості, має бути притягнутий до відповідальності", – заявив посол. 

Водночас на дії президента Польщі впливають і політичні міркування. Наразі в країні уряд контролюють політичні супротивники Навроцького – "Громадянська коаліція" на чолі з прем'єр-міністром Дональдом Туском. 

Наступні парламентські вибори у Польщі мають відбутися лише у 2027 році. Проте Желіховський не виключає проведення і дострокових виборів, зважаючи на напругу між Навроцьким і Туском. Тож президенту Польщі потрібно підтримувати увагу з боку своїх виборців. 

"Ми повинні розуміти, що не так далеко до виборів залишилося, навіть якщо ми говоримо про чергові вибори, а якщо будуть і позачергові, то вочевидь і Навроцький і ПіС хочуть бути готовими", - зазначив Желіховський.

Ініціативи президента підтримали далеко не всі у польському політикумі. Ціла низка депутатів Сейму від "Громадянської коаліції" розкритикували дії Навроцького, звинувачуючи його в популізмі та відступі від європейських цінностей. Це означає великий шанс, що президентські законопроекти можуть бути заблоковані у Сеймі. Втім, можливі і сюрпризи.

"Навіть коаліція теж часто намагалася "пастися" на електоральному полі опонентів, і теж ми можемо почути якісь радикальні речі, зокрема щодо історії. Принаймні, зараз вже такого немає, і є багато порозумінь, зокрема в контексті, наприклад, ексгумації, але хто знає, що буде далі", – резюмував Желіховський. 

Загалом, боротьба між владними кабінетами у Варшаві має наслідки не лише для українців, а й б'є по міжнародних позиціях Польщі. 

Буквально минулого тижня розгорівся скандал через неучасть  країни у поїздці до Вашингтона. Володимир Зеленський в компанії інших європейських лідерів здійснив неочікуваний візит до США, аби узгодити позиції на переговорах про завершення російсько-української війни. Щоб його підтримати, у Вашингтон полетіли й очільники ряду європейських країн – але ані президент, ані прем'єр-міністр Польщі присутніми не були. Хоча Варшава, зважаючи на її внесок у допомогу Україні та логістичне значення Польщі, мала повне право бути долученою. 

Наразі від польської влади немає переконливих пояснень, чому так сталося. Однак вдосталь є взаємних звинувачень від обох політичних таборів. Самі по собі такі тренди є досить небезпечними, адже паралізують польську владу. Це своєю чергою означає не лише тимчасові неприємності для України, а й ризики в довшій перспективі. 

При написанні матеріалу використовувались публікації Onet, Reuters, Wprost, коментарі Станіслава Желіховського та Василя Боднара.