Бельгія готова відправити свої війська в Україну в рамках миротворчої місії після закінчення війни з Росією.

Про це заявив міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево під час пресконференції після зустрічі з міністрами країн Бенелюксу в Одесі, повідомляє РБК-Україна з посиланням на "Ми Україна".

За його словами, коли буде прийнято рішення про припинення вогню в Україні, Бельгія готова взяти участь у міжнародних силах із відповідним міжнародним мандатом.

"Я тоді обговорю це з урядом і особливо з моїм колегою, міністром оборони, щоб визначити, який саме військовий внесок ми можемо надати. Але ми готові долучитися до таких миротворчих сил, коли це буде необхідно", - зазначив Прево.

Нагадаємо, 18 серпня у Білому домі відбулася зустріч президента США Дональда Тампа з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими лідерами. Головною темою обговорення стали гарантії безпеки для України.

Союзники розглянули можливість гарантій безпеки, подібних до статті 5 НАТО, але поза межами Альянсу.

У ході переговорів президент США Дональд Трамп підтвердив участь США у цих гарантіях, однак наголосив, що основне навантаження має лягти на європейських партнерів, і виключив відправку американських військових до України.

Натомість "коаліція рішучих" оголосила готовність розгорнути сили стримування в Україні. Після зустрічі у Білому домі близько 10 країн погодились відправити війська до України. Коаліція також направить своїх військових планувальників до США для консультацій.

Зокрема, у Німеччині заявили, що не відкидають можливості розміщення свого військового контингенту в Україні, а Велика Британія прямо наголосила на готовності направити війська вже в перший тиждень після набуття чинності потенційною мирною угодою або домовленістю про припинення вогню з Росією.

Естонія готова направити до України військовий миротворчий контингент у складі однієї роти.

Водночас міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що його країна не відправлятиме війська в Україну.

За його словами, серед ключових завдань країни - захист східного флангу НАТО та охорона польсько-білоруського кордону, де 5000-6000 військовослужбовців постійно займаються підтримкою безпеки, а також забезпечення інфраструктури та логістики для "потенційної миротворчої місії".

Речник уряду Греції Павлос Марінакіс також повідомив, що країна "допоможе в такій справі, але не військами".

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс сказав, що передчасно обговорювати відправку військ в Україну. За його словами, насамперед потрібно укласти мирний договір і зрозуміти, які основні елементи цієї угоди, якими будуть гарантії безпеки і роль європейських країн.