Еспресо розповість, які небезпеки криються за бажанням нардепів приховати інформацію з реєстрів нерухомого майна.Історія законопроєкту №11533, основними ініціаторами якого були народні депутати від "Слуг" Ігор Фріс, Сергій Демченко та Володимир Ватрас, тягнеться ще з 2024 року, коли його і зареєстрували. І спершу йшлось про повне обмеження доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто можливості отримати з нього необхідну інформацію не було б ні у електронному форматі, ні у паперовому. Згодом ця деталь зміниться, однак не аргументація необхідності такого закону.Під покровом "підвищення безпеки діяльності оборонних підприємств"Згідно з пояснювальною запискою до Закону, такі заходи необхідні для безпеки, адже так ворог не зможе безперешкодного отримати доступ до відомостей реєстрів про оборонні підприємства, їхні види діяльності, географічне положення. "На сьогодні у нас є інформація, от ви можете зайти просто в Opendata bot (один з онлайн-ресурсів для зручного доступу до відкритої інформації) і побачити, що такі підприємства, які виготовляють [морські дрони] Sea Baby або наш дрон "Малюк", вони у відкритому доступі. Щодо інформації, щодо кінцевих бенефіціарів, власників таких підприємств, вона в відкритому публічному доступі, і ворог може використати її в будь-який неправомірний спосіб", – пояснював цінність таких законодавчих змін нардеп із Прикарпаття Ігор Фріс у коментарі для "Радіо Свобода" 28 березня 2025 року.фото: фейсбук-сторінка Ігоря ФрісаДо слова, у тому ж коментарі Фріс заявляв, що обмеження потрібне лише для об’єктів оборонно-промислового комплексу, просто на той момент не було механізму, який дозволив би зробити це саме з ОПК. Відтак у тексті законопроєкту пропонували обмежити доступ до інформації щодо усіх земельних ділянок та об’єктів нерухомості, а от виправити цю ситуацію мали б до другого читання. Така законотворчість не могла не привернути уваги активістів та журналістів. Проте мовиться не лише про обурення громадськості, адже і Спеціалізована антикорупційна прокуратура наголосила на тому, що вказаний законопроєкт обмежує доступ саме до усіх об’єктів нерухомості, а не лише важливих для національної безпеки.Так, чи то під тиском, чи через недосконалість проєкту, 27 березня народні депутати не стали розглядати законопроєкт. Вдруге до сесійної зали Верховної Ради він дістався вже 21 серпня. Тоді ж 231 парламентар віддав свій голос "за" його оновлену версію. Про що ймовірно йдеться в оновленому законопроєкті та чому він вносить дисбаланс у прозорі й демократичні процеси в країні"Ці пояснення (аргументація Ігоря Фріса та інших ініціаторів ЗК щодо необхідності його прийняття, – ред.) не сприймалися як щирі, бо всі прекрасно бачать приклади з ракетами "Фламінго" – коли треба, органи держвлади пропускають журналістів на оборонні підприємства, дозволяють ідентифікувати працівників та посадових осіб, зробити фото приміщень. Це ж створює певну загрозу. А от коли йдеться про вільний доступ громадян до інформації про нерухоме майно юридичних осіб, то тоді кажуть про небезпеку", – наголосив у коментарі для Еспресо юрист та аналітик антикорупційного центру "Межа" Анатолій Ярема.Українська ракета "Фламінго" з дальністю польоту 3 000 км, фото: facebook.com/efrem.lukatskyЧитайте також: Інформація про ракету "Фламінго" невипадково зʼявилась на фоні переговорів з Росією, - Defense ExpressЕксперт стверджує, що законопроєкт створює просту схему для посадових осіб, як можна приховувати коштовне майно – "з’являється лазівка, при якій просто неможливо отримати інформацію про коштовне майно юридичних осіб, на яких його можуть переписати. Очевидно, що цим скористаються недоброчесні посадовці".Наразі деталі оновленого законопроєкту, який нардепи прийняли 21 серпня, невідомі, бо він і досі не опублікований на офіційному вебсайті. Та юрист "Межі", посилаючись на їхні джерела, вказує, що уся різниця полягає у тому, що дані з реєстрів отримати таки можна буде, та лише у паперовому вигляді. "Тобто потрібно буде звертатися до державних реєстраторів, чекати до місяця часу, а вже тоді отримати дані. Це можна сприймати як поступку, але, знову ж таки, з неофіційних джерел відомо, що у оновленій версії все ще зберігаються норми, які ускладнюватимуть життя журналістам та антикорупційним активістам. Це не виглядає як перемога громадянського суспільства, бо основне занепокоєння щодо доступу до інформації все ще дійсне. І, враховуючи, що усі зміни приймались у перше півріччя 2025 року, коли було дуже багато шкідливих ініціатив проти прозорості, воно лише посилюється", – наголосив співрозмовник. Також Анатолій Ярема додав, що обмеження у ЗК все ще зберігаються, а це може викликати низку спроб наступу на прозорість влади вже у інших, майбутніх підзаконних актах. Ба більше, за його словами, це вказує на "інтерес певних державних органів та нардепів до обмеження доступу до інформації. І важко уявити, до чого це може призвести далі". Окрім того, він звертає увагу і на провальну комунікацію – законопроєкт був проголосований тиждень тому, однак офіційно закон і досі не опублікували. Таким чином стає незрозуміло, що прийняла Верховна Рада та які оновлення ми побачимо. На думку Яреми такі дії дублюють ситуацію у липні цьогоріч, коли відбувався наступ на незалежність антикорупційних органів. І, як і тоді, це кидає тінь на аргументи нардепів, що такий законопроєкт створений лише для захисту інтересів держави від ворога.мітинг у Львові 25 липня проти законопроєкту №12414, фото: Ірина ДавосирНе слід забувати і про те, яку оцінку цьому можуть надати міжнародні партнери. За словами юриста "Межі", наразі реакцій від них не було. Попри це, вона може з’явитися в умовних щорічних звітах міжнародних антикорупційних та правозахисних організацій, що точно вплине на рейтинг України як європейської держави, яка плекає демократичні цінності. І справді, не можна не погодитися із фактом, що безпекові заходи для критично важливих підприємств у час, коли Росія продовжує щоденні обстріли країни, необхідні. Проте, коли громадськість, журналісти, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Уповноважений з прав людини та комітет Верховної ради з питань правової політики відгукуються про порушення балансу та непрозорість у цьому законопроєкті, важко стверджувати, що це не є здійсненням наступу на здобутки Революції Гідності. Що відомо про ініціатора законопроєкту Ігоря ФрісаДо слова, сам депутат з Івано-Франківщини Ігор Фріс, згідно з декларацією, безпосередньо володіє... нічим. Житловий будинок в Івано-Франківську, у якому він прописаний, належить родичці Софії Фріс, а народний обранець вимушений проживати у готельному номері на 18 м2, який йому надає держава. Така ж ситуація і з автопарком, який розділяють його дружина та донька. Користується Ігор Фріс машиною дитини Еліни Фріс – Volvo XC60 2021 року. З особистого у народного депутата лише два коштовні годинники Hublot й Frank Muller, а також грошові активи у розмірі 987 тис. грн та $ 260 тис. Однак, як з'ясували журналісти Bihus.info, дві доньки нардепа, Еліна та Регіна, володіють кількома готелями та ресторанами. На його матір, своєю чергою, записані близько 20 об'єктів нерухомості, майже половина з яких – апартаменти у карпатському готелі Zimasnow SPA Club, що у Буковелі.Готельний комплекс Zimasnow SPA Club у Буковелі, фото: Booking.com