Європейський інвестиційний банк не просто перевіряє систему внутрішнього контролю коштів в Україні, а готовий співпрацювати на умовах взаємної відповідальності. Про це в інтерв'ю «Главкому» розповіла голова Держаудитслужби Алла Басалаєва.

У липні 2025 року було підписано Меморандум про взаємопорозуміння з Європейським інвестиційним банком у Римі на Конференції з питань відновлення України. Басалаєва розповіла про ставлення партнерів до системи внутрішнього контролю коштів, які вони надають Україні.

«Європейський інвестиційний банк має дуже жорсткі правила. Вони самі ініціювали подвійну перевірку – як з їхнього, так і з нашого боку – використання фінансів в рамках інвестиційних проєктів, наданих Україні. Це означає, що вони не просто нас перевіряють, а готові співпрацювати на умовах взаємної відповідальності», – каже вона.

Глава Держаудитслужби розповіла, що є три ключові міжнародні фінансові установи, з якими Україна активно співпрацює: Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Світовий банк.

Це не просто донори, це – стратегічні партнери, які беруть участь у модернізації української інфраструктури, фінансових інструментів і управлінських процесів.

«Кожна країна, яка вступає до ЄС, отримує свої стартові вимоги. Для України цей перелік особливо жорсткий. Але пройдений нами за останні роки шлях демонструє, що ми успішно справляємося з більшістю завдань. І це я точно можу сказати про сферу контролю державних фінансів.

Україна вже має низку власних інструментів і рішень, які не лише відповідають стандартам ЄС, а іноді й перевершують їх. Наприклад, у Євросоюзі досі відсутній такий механізм превентивного контролю, подібний до нашого контрольного заходу, який називається моніторинг закупівель», – зазначила Басалаєва.

Моніторинг закупівель – це превентивний захід контролю за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель без «фізичної» присутності на об’єкті контролю, що здійснюється в системі Prozorro. Він допомагає виявити порушення на ранніх стадіях та запобігти втраті державних коштів.

Глава Держаудитслужби зазначила, що Україна часто просить євпропейських колег поділитися досвідом або допомогти вдосконалити інструменти, але у відповідь чує здивування. Басалаєва запевнила, що «Україна точно не пасе задніх».

«Нам потрібно не цуратися свого досвіду, не применшувати свої досягнення. У нас не все так погано, як ми інколи звикли про себе думати», – каже вона.

Держаудитслужба пояснює, що з обережністю ставиться до інструменту Ukraine Facility, адже він для України новий, але така система давно працює в усіх країнах ЄС, де є власні органи контролю.

В Україні цю роль виконує Держаудитслужба. Європейський Союз встановив чіткі правила перевірок, і вони нічим не відрізняються від вимог, які діють у самих країнах ЄС.

«Ми ще не є країною-членом Євросоюзу, але він вже готовий нам допомагати так само, як і будь-якій іншій країні ЄС (для яких подібні Фонди допомоги та підтримки – стабільна практика). Однак – під великі гарантії ефективності витрачання їхніх коштів. Нам кажуть: «Будь ласка, ви маєте побудувати таку систему контролю, яка існує в європейських державах. Ви повинні йти з контролем не лише до першої ланки в договорі – до підрядника, а й до субпідрядника, до субсубпідрядника…»», поділилась Басалаєва.

До слова, Державна аудиторська служба України у 2025 році завершила фінансовий аудит Міністерства розвитку громад та територій, відповідального за реалізацію бюджетних програм з ліквідації наслідків агресії РФ у 2022-2024 роках.