Новий пакет санкцій ЄС проти Росії буде без серйозних обмежень на енергоносії з країни-агресора, а Індія лише трохи скоротить закупівлі російської нафти через мита США. Чому так важко злізти з російської “газової голки”?

ЄС істотно не обмежить продаж енергоносіїв РФ

19-й пакет санкцій ЄС проти РФ не міститиме нових серйозних обмежень на продаж енергоносіїв, які фінансують війну Росії проти України. Про це стало відомо виданню Politico від європейських дипломатів.

“Взявши на себе зобов'язання поступово відмовитися від імпорту нафти і газу, ЄС все більше усвідомлює, що саме Вашингтон, а не Брюссель, має найкращі можливості для посилення тиску”,- пише видання.

За словами чотирьох європейських дипломатів, які на умовах анонімності розповіли про закриті переговори, новий раунд санкцій, як очікується, не включатиме нових серйозних обмежень на продаж російських енергоносіїв.

19 пакет має бути оприлюднений наступного місяця і буде спрямований проти суден “тіньового флоту” РФ та компаній, які допомагають Росії обходити чинні правила

Проте найболючіші наслідки для Москви настануть, якщо будуть введені вторинні санкції проти компаній або країн, які ведуть бізнес з Росією. Але реальний вплив цих санкцій буде відчутний саме з боку США.

Чому ЄС не відмов ляється повністю від енергоносіїв РФ

В Україні хотіли б, аби ЄС відмовились від закупівель російської нафти через посередників. Тоді б країни ЄС завдали б економіці Росії більш нищівного удару. Але навряд чи вони це зроблять.

“ЄС міг би, тобто комерційні підприємства ЄС могли б перестати купувати російську нафту через посередників. Але це призведе до істотного подорожчання нафтопродуктів на ринках країн ЄС”, - зазначив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко в ефірі телеканалу FREEДOM.

На жаль, ЄС має історичну залежність від енергоносіїв з РФ та відповідну інфраструктуру. Протягом десятиліть Росія була найбільшим постачальником газу, нафти та вугілля для ЄС. Ця залежність була обумовлена економічною вигодою та розгалуженою мережею трубопроводів, що з'єднують Росію з європейськими країнами. Швидко замінити таку інфраструктуру та знайти альтернативні джерела постачання в таких обсягах практично неможливо.

Водночас не всі країни ЄС однаково залежать від російських енергоносіїв. Деякі країни, особливо в Східній та Центральній Європі (наприклад, Словаччина), є вкрай залежними від російського газу через історичні контракти та відсутність доступу до інших джерел. Повна відмова для них могла б спричинити колапс їхньої економіки та соціальну кризу.

Відмова від російських енергоносіїв, особливо в умовах обмеженості альтернативних джерел, призведе до різкого зростання цін на енергію. Це, своєю чергою, викличе інфляцію, що боляче вдарить по кишенях європейських громадян та зробить європейську промисловість менш конкурентоспроможною. Уряди ЄС змушені балансувати між підтримкою України та забезпеченням економічної стабільності у своїх країнах.

Навіть коли ЄС запроваджує санкції, Росія знаходить шляхи їхнього обходу завдяки “тіньовому флоту” танкерів, які перевозять нафту без західного страхування та перероблюванню російської нафти в Індії та Туреччині, які потім продають готові нафтопродукти до Європи.

Також в середині ЄС існують внутрішні розбіжності. У деяких країнах-членах ЄС є політичні сили, які виступають проти повного ембарго на російські енергоносії, посилаючись на економічні ризики. Ці розбіжності заважають прийняттю єдиного, жорсткого рішення.

Попри вищезазначені труднощі, ЄС не сидить склавши руки. Так, станом на 2024 р. ЄС повністю припинив імпорт російського вугілля, а частка нафти знизилася з 27% до 3%, частка газу – з 45% до 13%. Також європейські країни активно шукають альтернативних постачальників, таких як США (СПГ) та Норвегія.

Крім того, ЄС інвестує у у вітрову та сонячну енергетику, щоб зменшити загальну залежність від викопного палива, в тому числі російського. ЄС розробив план REPowerEU. Вінпередбачає повну енергетичну незалежність від Росії шляхом прискорення енергетичного переходу.

Індія лише трохи скоротить закупівлі російської нафти

Нафтопереробні заводи Індії, які входять до числа найбільших покупців російської нафти, планують скоротити закупівлі найближчими тижнями. Про це повідомляє Bloomberg.

Як зазначає агентство, це часткова поступка Вашингтону на тлі тиску і майбутнього підвищення тарифів США. Водночас Індія сигналізує, що не має наміру розривати зв'язки з Москвою.

За даними джерел, державні та приватні переробники, включно з RelianceIndustries, закуповуватимуть від 1,4 до 1,6 млн барелів на добу з жовтня. Для порівняння, у першій половині року середній обсяг становив 1,8 млн барелів на добу.

Нагадаємо, адміністрація Дональда Трампа прагне скоротити торговельний дефіцит з Індією і посилила тиск на енергетичні зв'язки країни з Росією. Подвоєння американських тарифів до 50% набуло чинності 27 серпня.

“Індійські державні НПЗ відновили закупівлю російської нафти. З суверенними політичними елітами тиск у вигляді мит не проходить, тут треба діяти не батогом, а пряником. Застосовувати стимули, а чи не заборони. Запускати девелоперські проєкти, а не запроваджувати заборонні мита.”, - вважає Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об'єднана Україна”.

Водночас найстрашніше, на його думку, сам факт зближення Індії з Москвою.

“Набагато небезпечніше, якщо Індія хитнеться у бік Китаю та РФ.Моді їде на саміт ШОС (Шанхайська організація співробітництва, заснована 15 червня 2001 р. лідерами Китаю, Росії, Казахстану, Таджикистану, Киргизстану та Узбекистану. - Ред.). А ШОС – це євразійський синоцентричний проєкт (це ідеологічна концепція та система міжнародних відносин, у якій Китай розглядається як центр світу, що має культурну, політичну та економічну перевагу над іншими народами. - Ред). Там буде і Путін. Дуже небезпечне зближення Пекіна, Москви та Делі”, - каже експерт.

Китай закуповує нафту, від якої відмовилась Індія

Також стало відомо, що нафту, від якої відмовилася Індія через мита Трампа, закуповує Китай.

“Нафтопереробні заводи в Китаї збільшили закупівлі флагманської російської сирої нафти - вони скористались можливістю придбати вантажі зі знижкою. Раніше від цих постачань відмовилася Індія через те, що США наклали на країну 25-відсоткові мита через купівлю російської нафти”, - пише Bloomberg.

Китай є найбільшим покупцем російської нафти, але зазвичай він отримує її з Далекого Сходу Росії. Проте у серпні постачання нафти Urals, що відвантажується з портів Балтійського та Чорного морів, сягнули майже 75 тис. барелів на день - це майже вдвічі більше, ніж середній показник від початку року, який складав близько 40 тис. барелів.

Крім того, китайські нафтопереробні заводи, які працюють у найбільшій економіці Азії, ймовірно, купили від 10 до 15 партій нафти Urals, яку доставлять у жовтні та листопаді. Це більше, ніж вони зазвичай споживають.

Вікторія Хаджирадєва