Південна операційна зона

1. Південно-Донбаський (він же Новопавлівський) напрямок

Частини та з'єднання4-х армій угруповання військ (УВ) противника «Восток» продовжують наступальні дії на досить широкому фронті, по обидва боки дороги Запоріжжя-Донецьк, у загальному напрямку зі сходу на захід (район Іванівка – Іскра – Олександроград – Гаврилівка), а також на стику трьох областей України – Донецької, Дніпропетровської та Запорізької (район Новоселівка – Січневе – Новомиколаївка – Вербове).

Незважаючи на низку успішних контратак ЗСУ на цьому напрямку, противник (війська 5-ї, 29-ї, 36-ї та частини сил 35-ї загальновійськової армії/ЗВА, а також низки частин та з'єднань підсилення) продовжують наступати на більшості його ділянок. Зокрема:

• У напрямку Шевченко – Комишуваха та Вільне Поле – Комишуваха продовжують наступати передові підрозділи 60-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) 5-ї ЗВА, а також штурмові групи зі складу 69-ї окремої бригади прикриття (обрп) зі складу 35-ї ЗВА. Очевидно, їм вдалося дійти до Комишувахи зі сходу та південного сходу і розпочати за неї бої. На даний момент у мене поки що немає інформації про те, що їм вдалося хоча б "зачепитися" за неї, проте привертає увагу сам темп просування противника на цих напрямках. Фактично за тиждень боїв вони просунулися на 5,6 та 4,4 км відповідно.
• На півдні, у напрямках Зелене Поле – Новогеоргіївка та Темирівка – Запоріжське, вперто наступають підрозділи 127-ї мотострілецької дивізії (мсд), зі складу 5-ї ЗВА противника. Також, схоже, вони намагаються просунутися по дорозі Велика Новосілка-Гуляйполе з Новопілля у бік Новоіванівки, а також взяти під контроль район Березове-Тернове-Новомиколаївка-Калинівське. В рамках цих прагнень її 114-й мотострілецький полк (мсп), судячи з усього, також просунувся у бік Комишувахи з півдня і наполегливо атакує на цьому напрямку по обидва береги річки Ворона, намагаючись обійти цей вузол оборони ЗСУ із заходу.

Однак основними напрямками для атакуючих/штурмових дій його підрозділів, судячи з усього, все ж залишаються Запорізьке – Тернове та Новогеоргіївка – Новомиколаївка. Поки що інформація про ситуацію в цьому районі надходить досить суперечлива – згідно з картою Deep State, і Новогеоргіївка, і Запорізьке вже захоплені противником, й звідти він нібито продовжує атакувати у північному та північно-західному напрямках. Однак Генеральний штаб Збройних сил України все ж таки позавчора повідомив, що обидва села перебувають під контролем ЗСУ. Тому, як насправді складається ситуація в цьому районі, я поки що не можу чітко окреслити.

Далі на південь, мабуть, за сприяння 35-ї ЗВА, частини та з'єднання 5-ї ЗВА намагаються прорватися на північ обома берегами річки Янчул. Сенс цих дій також цілком очевидний – командування противника намагається обійти з півночі та півдня велике село Полтавка, яке, в іншому випадку, цілком може стати «каменем спотикання» для противника на цьому напрямку. Тому він атакує через село Ольговське на північний схід від Полтавки, обходячи його і з півдня, діючи безпосередньо на Полтавку, з боку Малинівки, яку він раніше захопив.

• Що стосується північної частини зони відповідальності УВ «Восток» (це райони на північ і південь від траси Запоріжжя-Донецьк), то, судячи з усього, там йдуть вперті зустрічні бої. Сторони дуже активно атакують/контратакують одна одну.
• Зокрема, підрозділи 36-ї омсбр і 430-го мсп зі складу 29-ї ЗВА, що прориваються по дорозі і на північ від неї (Зелений Гай – Іванівка, Зелений Гай – Іскра, Піддубне – Іскра), а також з’єднання і частини 36-ї ЗВА, що діють південніше (37-ма омсбр, 5-а окрема танкова бригада/отбр, посилені окремими підрозділами 336-ї окремої бригади морської піхоти / обрмп), діючи на напрямках Мирне – Олександроград, Воскресенка – Січневе та Воскресенка – Маліївка, судячи з усього, кілька днів тому потрапили під цілу серію контратак ЗСУ у напрямках Іскра – Зелений Гай, Іскра – Толстой, Олександроград – Мирне і Соснівка – Вороне.

За даними Головнокомандуючого ЗСУ генерала Сирського, як мінімум в одному випадку ці контратаки ЗСУ були успішними (їм нібито вдалося відбити Зелений Гай). Раніше у ЗМІ промайнули повідомлення про вибивання противника з села Толстой. А позавчора з'явилися повідомлення й про ліквідацію кількох штурмових груп противника, які прорвалися до Вороного з боку Маліївки (Дніпропетровська область) (контролювали близько 1,4 квадратного кілометра території в межах населеного пункту).

Наскільки все це правда, я не візьмуся судити однозначно. Втім, одне можу сказати точно – після останніх своїх «ривків» півтора тижня тому ні 29-та, ні 36-а ЗВА не мала значних успіхів на ниві подальшого просування, навіть у тактичній зоні. Важко сказати, чи це стало наслідком контратак ЗСУ, чи просто їх передові частини та підрозділи «видихнулися». У принципі, вони ведуть активний і безперервний наступ, як мінімум з кінця весни, протягом 3-4-х місяців. При цьому, очевидно, що штурмові батальйони та діючі у них роти частин й з’єднань цих двох армій за цей час, однозначно, повністю «оновлювали» свій штатний особовий склад – явно, не один раз.

Так, можна констатувати, що в межах зони відповідальності УВ противника «Восток», на даний момент, акцент зусиль її командування змістився у смуги 5-ї та 35-ї ЗВА (тобто на її південну частину), де, на даний момент воно має певний успіх.

У принципі, це виглядає цілком логічно. З усіх армій УВ «Восток» саме 5-та ЗВА є найпотужнішою. До її складу входять не одна чи дві «лінійні» бригади (навіть, якщо вони танкові бригади), як, наприклад, у 29-й та 36-й ЗВА, а одразу повнокровна мотострілецька дивізія (127-ма мсд), а до того ж – ще дві мотострілецькі бригади (57-ма та 60-та омсбр).

Крім того, використання противником більшої частини сил та засобів 35-ї ЗВА, переданих 5-й ЗВА для посилення (69-а обрп), саме у смузі останньої, також очевидно свідчить про наміри командування УВ «Восток» реалізувати найближчим часом оперативні перспективи, що відкриваються перед ним у зв’язку із достатньо швидким просуванням передових підрозділів частин та з’єднань 5-ї ЗВА, саме у південній частині зони своєї відповідальності.

Таким чином можна констатувати, що на Південно-Донбаському напрямку ворог вклинився на територію Дніпропетровської області у районі її «стику» із Запорізькою та Донецькою областями. Судячи з усього, підрозділам суміжних флангів двох російських армій (5-ї та 36-ї ЗВА), ймовірно зі складу 37-ї омсбр (36-та ЗВА) та частини сил 127-ї мсд (5-та ЗВА), за підтримки підрозділів 69-ї обрп та 336-ї обрмп, вдалося просунутися від Воскресенки (Донецька область) до Новоселівки (Дніпропетровська область), а також захопити село Маліївка (Дніпропетровська область). Якщо інформація про захоплення противником сіл Запорізьке та Новогеоргіївка (вони також розташовані на території Дніпропетровської області) підтвердиться, то в такому випадку можна констатувати факт вклинення противника у Дніпропетровську область на досить широкій ділянці (довжиною до 13,6 км) від Запорізького до Січневого.

Хоча, при цьому, слід зазначити, що ЗСУ продовжують утримувати рубіж Січневе – Комишуваха та Тернове – Новомиколаївка. Спроба противника закріпитися у Вороне, судячи з усього, не увінчалася успіхом. Але у зв'язку з цим тактичне вклинення противника між Січневим та Олександроградом (у напрямку Воскресенка – Новоселівка) явно загрожує стійкості оборони ЗСУ на цьому напрямку. Противник вперто й щосили намагається прорватися до місця злиття річок Вовча та Ворона (поблизу Великомихайлівки).

2. Запорізький та Придніпровський напрямки

Вороже УВ «Днепр» продовжує реалізацію, очевидно, локальної наступальної операції на своєму правому фланзі (тобто на Запорізькому напрямку), намагаючись прорватися вздовж лівого берега Дніпра з рубежу Плавні-Кам'янське на Степногірськ та з рубежу Степне-Малі Щербаки у північному напрямку.

Для наступу противник використовує частини двох з'єднань – 19-ї мотострілецької дивізії (мсд) зі складу 58-ї ЗВА та 7-ї десантно-штурмової дивізії (дшд) своїх повітряно-десантних військ (пдв). Зокрема, в атакуючих/штурмових діях фіксуються підрозділи 429-го мотострілецького полку (мсп) 19-ї мсд, а також 108-го та 247-го десантно-штурмових полків (дшп) 7-ї десантно-штурмової дивізії (дшд).

Від початку наступу (близько 2 місяців тому) противник послідовно витіснив ЗСУ з районів, які вони відбили під час наступу у 2023-у році південніше річки Янчекрак та захопив правобережну частину села Кам'янське, а також Плавні, села Степове, Лобкове та Малі Щербаки. Загальна глибина вклинення противника в обох напрямках за цей час становила у середньому від 4-х до 6-и км.

На даний момент передові (штурмові) підрозділи противника роблять наполегливі спроби «зачепитися» за південні околиці Степногірська та періодично атакують від дороги Степове – Малі Щербаки у північному напрямку. Поки – без особливих результатів...

Кілька разів невеликим штурмовим групам противника вдавалося проникнути в будівлі на південній околиці Степногірська, як з боку Кам'янського, так і з боку Плавнів. Однак їх регулярно вибивають звідти.
Що стосується Придніпровського напрямку, то окремі штурмові підрозділи (ймовірно, зі складу частин і з'єднань 18-ї ЗВА та приданих частин й з'єднань пдв і морської піхоти) роблять регулярні спроби взяти під контроль основну частину острівної зони у дельті Дніпра у напрямку на Херсон, ведучи вперті бої на островах і у протоках Дніпра.

Їх основне завдання, судячи з усього, полягає у створенні у будь-який спосіб тактичного плацдарму на правому березі. Кілька спроб діяти в такому ключі силами невеликих штурмових загонів, останнім часом, закінчилися для противника невдачею. Своєю чергою, спроби противника ліквідувати тактичні плацдарми, які утримують ЗСУ у районі Антонівських автомобільного та залізничного мостів, також поки не увінчалися успіхом.