Ціни на електроенергію для бізнесу в Україні є нижчими або співставними з середньоєвропейськими показниками. Про це заявив експерт енергетичної галузі Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. 

«Більшість, якщо не всі чинники, що впливають на ціну електроенергії в Україні, пов’язані із військовою агресією. Проте енергетична криза, яка виникла як реакція на російське вторгнення, безумовно, впливала й на європейські ринки. Заміна російського газу та зростання в ціні ядерного палива відбивалися й на ціні електроенергії в країнах Євросоюзу», – зазначив експерт.

За його словами, в українському інформаційному полі поширюється чимало маніпуляцій щодо порівняння цін на електроенергію з ЄС.

«Частина маніпуляцій побудована на порівнянні біржових цін, наприклад, на Ринку на добу наперед (РДН). Але РДН у ЄС взагалі не є індикатором ціноутворення, адже велика частина електроенергії торгується за прямими довгостроковими контрактами», – наголосив Прокіп.

Він пояснив, що кінцеві рахунки для споживачів у ЄС формуються з урахуванням плати за передачу, розподіл, постачання та податків, які значно різняться залежно від країни.

«От, наприклад, в категорії споживання 500-999 МВт·год, середня ціна для комерційних споживачів на українському ринку фактично відповідає середній ціні за країнами ЄС (0,224–0,228 у 2024 році). При цьому, ціна в Україні є суттєво нижчою, аніж в Угорщині та Польщі, приблизно зіставною з ціною у Словаччині та вищою, аніж у Румунії та Молдові», – навів приклад експерт.

Також у категорії споживання 20-499 МВт·год середня ціна по ЄС (0,267–0,276 у 2024 році) суттєво перевищує українську.

«Ще раз варто згадати, що з 2022 року ціни в ЄС також зросли. Там теж ставлять питання посилення конкурентоспроможності економіки на фоні викликів, пов’язаних із здорожчанням енергоресурсів», – додав Прокіп.

Він нагадав, що в ЄС ці виклики вирішуються за допомогою цільових програм субсидування та промислових стратегій.

«У нас же всі «стратегії» підвищення конкурентоспроможності однієї галузі часто зводились до зобов’язань дотувати її за рахунок енергетичних компаній», – зазначив експерт.

Нагадаємо, Нацкомісія із 1 серпня змінила прайс-кепи для вечірнього піку споживання (з 17:00 до 22:00). За даними Центру Разумкова, перегляд верхньої межі прайс-кепу на електроенергію не спричинив автоматичного зростання цін, а дозволив значно збільшити обсяг імпорту з ЄС та покрити вечірній дефіцит.