Бюджет Росії на пропаганду у 2025 році складав два мільярди доларів. Це ще більше, ніж країна-агресор витрачала минулого року.

Про це в ході Міжнародного форуму "Інформаційна війна: від спротиву до стійкості", організованого ГУР МО України та Інститутом національної стійкості та безпеки заявив офіцер, ексначальник ГУР та СЗР України Валерій Кондратюк, передає кореспондент РБК-Україна

"Чому російська брехня поширюється швидше за правду? Бо у правди немає такого російського бюджету", - зауважив Валерій Кондратюк.

Ексначальник ГУР під час свого виступу назвав тенденції, які з'явилися в російській машині дезінформації саме у 2024-25 роках і які масово застосовувались в російських інформаційних атаках. Це те, що відзначають експерти по всьому світу

"Перше - використання штучного інтелекту для створення текстів різними мовами. Створюються синтетичні відео та аудіо з імітацією голосів політиків. Автоматизоване створення десятків тисяч реалістичних акаунтів. У 2024 році виявили мережу, яка поширювала згенеровані штучним інтелектом тексти в соцмережах в Європейському Союзі", - сказав він.

Другий - це інформаційні кампанії з повідомленнями . В телеграмі, в Ютубі, в Х і навіть в ігрових чатах. 

"Це створює ефект багатоголосся, коли одне повідомлення поширюється в десятках різних незалежних джерел", - пояснює фахівець.

Наступна тенденція - локалізація дезінформації . Коли меседжі підлаштовуються під локальний контент, наприклад:

• в Угорщині - про біженців,
• в Німеччині - про енергетику,
• в США - про Україну.

Для цього, за словами Кондратюка, залучають місцеві медіа, журналістів та політиків.

"Ще одна - це кібер- та інформаційні атаки.Після зламу даних відразу запускають інформаційні кампанії, коли ці дані негайно публікували різні сайти", - зауважив Валерій Кондратюк.

Ще одне - маніпуляція алгоритмами соцмереж. Коли Кремль використовує ботоферму з геолокацією, щоб просувати меседжі в конкретних країнах для створення ілюзії масової підтримки.

"Все це не тільки вводить в оману, а й формує відчуття, що тепер ми нікому не можемо довіряти. Це підриває суспільну довіру до демократії з середини", - пояснив він.

"Якщо узагальнити, я б відніс сюди регуляторну політику і співпрацю з платформами. Необхідно розробити стандарт прозорості політичної реклами. Спільні бази даних ботомереж. Забезпечити платформам швидке маркування і видалення інформаційної кампанії впродовж 48-24 годин”, - сказав Кондратюк.

Крім того, він вважає, що потрібно:

• посилити захист виборчої інфраструктури,
• регулярно проводити навчання та співпрацю з журналістами,
• інтегрувати Україну в спільний інформаційний альянс ЄС та НАТО.

Серед іншого, треба сформувати суспільну стійкість до інформаційних атак допоможуть програми медіаграмотності у школах, університетах, в різноманітних групах. Інформування військових, пенсіонерів, переселенців.

Водночас, на думку спікера, варто підтримувати незалежні засоби масової інформації та фактчекінгові ініціативи.

Зауважимо, що Форум “Інформаційна війна: від спротиву до стійкості” зібрала експертів із різних країн, які в міждисциплінарному форматі обговорили шляхи створення дієвих механізмів інформаційної та когнітивної безпеки.

Форум став простором для обміну досвідом протидії сучасним загрозам та вироблення спільних міжнародних стратегій посилення стійкості.

Варто зауважити, що ще минулого року стало відомо, що Росія використовує штучний інтелект для посилення кампаній щодо дезінформації проти України. Такий останній пріоритет її центрів пропаганди.

Ба більше, російські пропагандисти за допомогою штучного інтелекту навіть створюють десятки різних псевдо телевізійних сюжетів нібито від українських телеканалів та поширюють їх в соцмережах.