У багатьох селах України століттями зберігали унікальні методи лікування - від трав'яних настоїв до магічних замовлянь. Народні цілителі, знахарі й знахарки передавали рецепти з покоління в покоління.

Які існують давні практики, звідки вони взялись та що використовують й нині, розповідає РБК-Україна.

Як з'явилася народна медицина

Народна медицина - це поєднання практичного досвіду, фольклору й світоглядних уявлень. В її основі лежали прості спостереження за природою, емпіричні знання та вірування, які зливалися у способи лікування словом, травами та обрядами.

Траволікування - основа лікування у давні часи

Фітотерапія була одним із найпоширеніших методів. Селяни знали, коли збирати листя, квіти чи корені - наприклад, листя до цвітіння, кору навесні, квіти на початку цвітіння.

Сушіння трав здійснювали в темному, провітрюваному місці, а потім зберігали у скляних банках або тканинних торбинках за умов, що дозволяли зберегти цілющі властивості до року або більше.

Змови, заклинання і магія

Окрім трав, широко застосовували вербальні практики - змови, молитви, магічні формули, які мали "прогнати" хворобу як ворога. Це могла бути загроза, домовленість чи обман недуги.

Наприклад: "Іди, хворобо, в ліс…" чи "Такий-то не вдома…" - словесні формули були важливою складовою традиційного лікування.

В умовах епідемій здійснювали ритуальні дії: обходи села, опахування, великі вогнища, молитви - усе це мало як обрядове, так і психологічне значення.

Знахарі й цілителі

Знахарі й знахарки були носіями народної медицини - збирали, передавали знання, напрацьовували рецепти й прийоми лікування. Часто це було ремесло, яке передавалося в родині. Знахарство нерозривно пов'язане з народною медициною, особливо у сільській традиції.

Історичний контекст

Народна медицина сягає своїми коренями в давньоруську епоху: згадуються "Травники", "Зілейники", "Лікарські порадники" ще з 17-18 століть.

Вже тоді траволікування поєднувалося з обрядами, а в козацькі часи розвивалися фіто- та аромотерапія, збирали трави для лікування, анти­септики, знали способи зупинення кровотеч, застосовували суміші й нетрадиційні засоби

Що залишається актуальним й зараз

Сьогодні багато народних методів знаходять підтвердження у доказовій медицині. Фітотерапію, рефлексотерапію, апітерапію визнають ефективними методами доповнення офіційного лікування, а ВООЗ визнає народну медицину як цінний ресурс охорони здоров’я.

Варто зазначити, що в Україні діють правові механізми регулювання діяльності у сфері народної медицини - потрібно наявність спеціальної ліцензії від МОЗ. Тобто, потрібно бути не тільки спадковим травником чи знахарем, але й мати ліцензію на лікування.

Вас також може зацікавити:

• Що в давнину клали на стіл на поминках
• Як хоронили людей в давнину
• Які українські свята забороняла радянська влада і що робили, аби їх зберегти

Для написання цього матеріалу були використані такі джерела: Київщина, Знахарська лавка, Музей Івана Гончара, Вікіпедія.