Несеться про УКУ, де студентку не поселили, бо знайшли в неї в Instagram веселковий прапор. Побачив комент: «а я думала, що це один із найкращих університетів у країні».

Так, і правильно думала – так і є. Український католицький університет – якщо не найкращий, то один із найкращих університетів в Україні. Водночас у ньому інституціоналізована гомофобія (як і в християнській церкві).

Розумію бажання відповісти на це «хороші люди гомофобами не бувають» і натиснути клавішу Cancel. Але не поспішайте, бо знаєте, закенселите водоканал – залишитесь без води. Інших хороших університетів у нас… мало, скажімо так.

Інституціоналізована гомофобія в УКУ має суто релігійне підґрунтя, себто це не вибір людей, які творили університет – вона йде в пакеті зі світоглядом і системою цінностей.

Більше скажу: якщо вам подобається УКУ як місце – красиві модерні будинки, кампус, все оце – то без інституціоналізованої гомофобії всього цього б не могло бути, на жаль. Бо фінансова модель існування університету значною мірою залежна від найконсервативнішої частини української діаспори північноамериканських країн. На моїй пам’яті університету на раз намагались нашкодити, просуваючи меседж саме до діаспоральних жертводавців – «дивіться, тут содоміти, не давайте їм грошей».

У великій і строкатій спільноті університету є група радикалів, яким ідея спалити «содоміта» здається завжди чудовою, навіть якщо разом із ним згорить їхня хата. Група ця маленька, але дошкульна, і керівництво в усі часи мусило на неї зважати. Думаю, зважає і зараз.

Рівень свободи в різних частинах університету неоднаковий, і я давно там не працюю, тому не знаю, як зараз; але як і в мої часи, так і зараз тригером є не особиста належність до ЛГБТ (такі люди були і, думаю, є серед студентів і викладачів), а саме публічна підтримка прав ЛГБТ.

Коли навколоуніверситетський талібан свого часу атакував нашу команду Школи журналістики УКУ і мене зокрема, приводом стала саме моя публічна позиція на підтримку ЛГБТ, яку я не те щоб на кожному кроці, але час від часу висловлюю.

Так, на жаль, необхідний для навчання/роботи в цьому закладі рівень конформізму може бути неприйнятним для людей, які публічно підтримують ЛГБТ і не хочуть мовчати про свою позицію. Мені через це все дуже сумно, бо я свого часу, працюючи в УКУ, сподівався на еволюцію цього середовища саме у світський/ліберальний бік.

Але див. пункт про фінансову модель – воно так не працює, бо багаті американські традиціоналісти, які дають гроші на католицький університет, хочуть бачити його саме християнським. Як пояснював це нам колишній ректор, «маємо євангелізувати щодня». Ну, мають право, зрештою – їхні ж гроші.

На жаль, на круту, сучасну, гідну, якісну світську ліберальну освіту в Україні достатніх грошей ніхто не дає. Якщо хтось буде давати – покличте, я давно мрію знов викладати.

Дівчині, яка висловила свою позицію і не поступається нею, моя повага. Хотілося б вірити, що для неї в Україні знайдеться не гірший варіант вищої освіти.

UPD: Університет уже прокомунікував. Сказали обтічно, але хоч не збрехали – відмовили, бо не поділяє цінності УКУ. Цікаво, чи справді можна довести, що це порушення закону, і хоча б формально притягти до відповідальності. Думаю, що для університету це було б корисно.