Корупція на українській митниці — це не поодинокі скандали, а система, яка десятиліттями працює як мафіозна структура. Про це пише видання "Аргумент".

"Це рішення дійсно неймовірне, неймовірно безглузде".

Саме так охарактеризувала намір української влади позбутися НАБУ та САП Меган Моббс, донька спецпредставника Дональда Трампа. Однак саме це «дурне» рішення знову висвітлило інше хронічне питання – реформу митниці.

Коли західні партнери різко відреагували, вони одразу нагадали Києву про обіцяні зміни у митній сфері. Я писав про це рівно рік тому і тоді зробив висновок: якби митниця обмежувалася лише своїми «сіро-імпортними» схемами, заміною ваги та назв вантажів, або «перерваним транзитом», можна було б ще терпіти. Але система вибудована як мафіозна: чиновники на місцях вибивають готівку з транспорту, а нагорі гроші перерозподіляються між лідерами та прикривають схему у правоохоронних органах.

Рік тому влада обіцяла конкурс на голову митниці до осені 2024-го. Його не було. Закон №3977-IX зобов'язував уряд створити конкурсну комісію до 31 грудня 2024 року та провести сам конкурс до кінця липня 2025-го. Ні комісія, ні конкурс у вказані терміни не з'явилися.

Тим часом митниця регулярно потрапляла у скандали: то викриття про зухвалу контрабанду, то гучні затримання та повернення на посади людей, упійманих на хабарі. Наприклад, посадовця, взятого на $700 тис., знову допустили до керівної роботи.

Лише після тиску Європи комісія все ж таки була призначена. Але ж кого туди включили? Наприклад, Олег Тимків, «директор з розвитку бізнесу» невеликої збиткової аудиторської фірми Moore Stephens із двадцятьма співробітниками. Як фахівець такого рівня може вирішувати долю однієї з найкорумпованіших держструктур? Це більше схоже на спектакль Заходу, ніж реальну реформу.

Тим часом сірий імпорт продовжує роз'їдати податкову систему. Навіть великі торгові мережі продають товари без ПДВ через обхідні схеми. Якщо продукція імпортна та чек не містить ПДВ — це нелегальне ввезення.

Приклад: у лютому 2025 року на Львівській митниці використовували схему «чорних бусиків». У базі вони проходили як транспорт із старими речами, а фактично везли по $5 тис. кожен. Один такий бус за 10 днів перевіз товарів майже на $1 млн. У 2024 – на початку 2025 року таких машин працювало близько 200. Схеми діяли на постах «Шегині», «Краковець», «Грушів», «Смольниця», «Рава-Руська» та «Угринів». Старші зміни на прізвища відомі: Будз, Оманчуківська, Крившук, Седельщик, Симчук, Пархоменко, Михайленко, Юрков, Малий, Кирилович та Пих.

У липні 2025 року на тому ж «Угринові» (зміна Піха) затримали «чорний намисто» з партією смартфонів Apple і Samsung, а також величезною кількістю парфумерії та рідин ElfBar. Схожість лютневої та липневої історій очевидна — прізвище одного й того старшого зміни.

Жодних серйозних кадрових рішень після цих викриттів керівництво ДМСУ не ухвалило. Це прямий доказ залучення начальства до схем.

Рішення давно відоме: пов'язати податкову та митну бази. Кожна декларація має автоматично потрапляти до системи податкової. Якщо товар не з'являється на балансі підприємства, перевірка неминуча. Так зробила Грузія ще 15 років тому: там не можна продати імпорт без ПДВ навіть на ринку.

Але українська влада не поспішає перекривати потоки готівки. Схеми, що виникли ще за Януковича і Калєтніка, збереглися. Зелена команда лише імітує боротьбу, час від часу змінюючи керівників, але не ліквідуючи саму систему. Внаслідок цього країна завалена сірим імпортом, контроль якості відсутня, а бюджет втрачає сотні мільярдів гривень.

Характерний приклад – «енергетична схема». До порту заходить судно з 5000 т дизеля. Половина оформляється для України зі сплатою податків, друга — нібито транзит для Молдови. Насправді, цей дизель осідає в Україні, але без податків. Схемі понад 20 років і всі контролюючі органи — від СБУ до НАБУ — чудово про неї знають, але використовують її для особистого збагачення.