Що відбувається з Місяцем

У межах нового масштабного дослідження стало відомо, що на початкових етапах існування Місяць мав слабке магнітне динамо в розплавленому ядрі.

Проте на тлі зіткнення з масивними астероїдами це поле на короткий проміжок часу суттєво посилювалося.

Саме це залишало "заморожені" магнітні відбитки в породах, особливо на зворотному боці супутника.

Після удару масштабу басейну Імбрію на ближньому боці утворювалася гігантська плазмова хмара. Вона обтікала Місяць і концентрувалася на протилежній стороні, тимчасово посилюючи слабке поле приблизно на 40 хвилин — достатньо, щоб породи зафіксували сплеск.

З заявою з цього приводу виступив аспірант MIT Ісаак Нарретт.

Попри те, більшість сильних полів можна зрозуміти, враховуючи описаний процес.

Ба більше, вдалося дізнатися, що сейсмічні хвилі від ударів змінювали орієнтацію електронів у породах, "замикаючи" миттєве посилення.

Професор Бенджамін Вайс порівняв це з колодою карт, які падають у магнітному полі та вирівнюються в новому напрямку.