За програмою "єВідновлення" українці вже отримали 35 млрд грн компенсації за пошкоджене або знищене житло. Однак процес отримання виплат, їхнє використання й навіть оформлення заяв на компенсацію супроводжується низкою системних труднощів.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга Народу" Олени Шуляк.

Йдеться про нормативні колізії, технічні недопрацювання, практичні складності реалізації на місцях і низький рівень поінформованості громадян. Для їх подолання необхідні комплексні зміни - від вдосконалення правової бази до покращення доступу до інформації.

Про це свідчать результати дослідження "Національний компенсаційний механізм за пошкодження та знищення обʼєктів нерухомого майна: досвід, виклики та перспективи вдосконалення", розповіла Олена Шуляк.

За словами депутатки, по-перше, йдеться про проблеми нормативного рівня , зокрема, обмежений перелік ремонтних робіт, які можуть бути покриті компенсацією.

Також суттєво ускладнює процес відновлення вимога отримання згоди всіх співвласників житла на подання заявки, що особливо критично для об’єктів із великою кількістю співвласників або за відсутності контакту з ними.

Крім цього, ускладнює ситуацію правова невизначеність у частині строків проведення ремонту за категорією Б. 

"Виникають питання, чи враховується у відведений строк період верифікації комісією або час на переказ другої частини компенсації. Відсутність чіткості створює ризики затримок і непорозумінь", - пояснила Шуляк.

Серед інших викликів, зауважила Олена Шуляк, - неврегульованість процедури підтвердження співфінансування , якщо обсяг пошкоджень перевищує граничну суму компенсації (350 тис. грн - для квартир, 500 тис. грн - для приватних будинків). Комісії не мають єдиного підходу, що створює нерівні умови для заявників. 

Також законодавчо не визначено порядок дій у разі відсутності власника на об'єкті під час верифікації чи неможливості перевірки цільового використання коштів. Це може гальмувати або повністю зупиняти процедуру закриття компенсації.

За словами парламентарки, важливо звернути увагу й на технічні бар’єри , які обмежують доступ до програми:

• Відсутня можливість подати заяву, якщо житло розташоване на ТОТ.
• Не автоматизовано формування актів верифікації в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.
• Відсутність цифрового рішення для обліку допомоги від донорів (фондів, міжнародних організацій).
• Відсутність у членів комісій доступу до інформації про статус розгляду звернень, поданих через ЦНАП чи нотаріуса.

"Через ці обмеження заявники не можуть оперативно дізнатися, чи заброньовані кошти на їхній сертифікат. Це створює ризики втрати можливості скористатися компенсацією вчасно", - пояснила народна депутатка.

Третій блок проблем - бар’єри практичної реалізації . Серед них - відсутність у ДРРП зареєстрованого права власності, що унеможливлює отримання компенсації. Крім того, знову фігурує питання згоди співвласників, а також надто короткий строк на використання коштів, який іноді не дозволяє реалізувати ремонт - через погоду, безпекову ситуацію або брак підрядників.

"Є ще й фактор завищених цін учасників програми. Це призводить до того, що люди не можуть знайти підрядника у межах компенсації й вимушені або доплачувати, або заморожувати ремонтні роботи", - зазначила Шуляк.

Остання категорія - інформаційна ізоляція частини громадян . Нардепка наголосила, що багато сайтів органів місцевого самоврядування не містять актуальної інформації про умови участі у програмі, її етапи, строки, нові нормативні зміни.

"Особливо складно зорієнтуватися в механізмі компенсації вразливим категоріям громадян. Бракує простої, покрокової, оновлюваної інформації, яку легко знайти і зрозуміти", - констатувала Олена Шуляк.

Ефективна реалізація програми, акцентувала парламентарка, потребує одночасного вдосконалення:

• нормативної бази;
• технічних інструментів;
• практичних процедур на місцях;
• доступного інформаційного супроводу для громадян.

"Тільки системна модернізація на всіх рівнях дасть змогу програмі "єВідновлення" працювати швидко, зручно та справедливо для кожного заявника", - резюмувала Олена Шуляк.

Внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україні зруйновано близько 60 мільйонів квадратних метрів житлової площі. За словами Олени Шуляк, орієнтовна сума, необхідна на відбудову, становить щонайменше 86 мільярдів доларів.

Нагадаємо, в Україні вже понад два роки діє державна програма "єВідновлення", яка дає змогу постраждалим громадянам отримати компенсацію за зруйноване житло.