Велика група українських дітей повернулася з ТОТ в Україну

За понад три роки усі ці діти пережили утиски, примус та навʼязування російської пропаганди.

• 14-річна Юлія та 9-річна Єва залишилися в окупації сиротами — їхня мама раптово померла. Родичі хотіли оформити опіку над сестрами, але окупаційна влада вигадала причину, щоб затягнути час і забрати дітей в інтернат. На щастя, повнолітня сестра Таміла звернулася по допомогу і таки змогла вивезти дівчат у безпечне місце.

• 9-річна Яринка і 13-річний Макар за три роки окупації встигли відчути на собі усі методи російської освіти: щоранку — гімн рф, щотижня — “разговори о важном”, щосвята — малюнки та листи російським військовим. На уроки до дітей приходили солдати, які демонстрували зброю та дрони. Відмовитися від усього цього діти не могли, адже батькам погрожували вилучити дітей. Однак сімʼї все одно довелося пережити приниження: коли батькам вручали російські паспорти, то змусили їх читати присягу на камеру.

• Родина 17-річного Давида — віруюча. Його батьки, попри окупацію, продовжували збирати громаду вдома. Тато возив людей із сусідніх сіл, проповідував і проводив причастя. Хлопець з молодшою сестрою змушений був також піти на навчання в російську школу, де від дітей вимагали брати участь у військовій грі “Зарніца”. Але коли мама не пустила на захід дітей, то її викликали на батьківські збори й прилюдно принижували. Останньою краплею стало те, що Давида поставили на військовий облік попри проблеми з серцем.

На щастя, усі вони змогли виїхати на свободу. Сьогодні всі вони проходять реабілітацію, отримують допомогу з документами та психологічну допомогу і підтримку.

Щоб більше дізнатися про викрадення Росією українських дітей — дивіться документальну стрічку “Понівечене дитинство”, яку створило українське незалежне медіа та відеопродакшн Online.UA: