6 вересня за новим церковним календарем згадують диво Архістратига Михаїла в Хонех, а також чудотворну Києво-Братську ікону Богородиці.

Інші назви свята: "Михайлів день", "Михайлівські ранки", "Перша братчина", "Чуди".

Вважалося, що з цього дня розпочинаються перші ранкові заморозки. У селах влаштовувалися братчини. Усього року були дві великі братчини — Михайлівська та Микільська (6 грудня).

Цей день потрібно обов'язково провести з родиною, піти у гості до рідних та близьких. Приготуйте щось для столу, можете взяти з собою медовуху (за традицією її приносили наші предки). Все, що подадуть, треба з'їсти, а якщо щось залишилося, то викидати не можна. Віддайте це голодним та знедоленим. Але краще їм приготувати спеціальні страви. Тож можете очистити душу від 100 гріхів.

Є також традиція цього дня ставити різні питання, але відповідати треба на них чесно, щоб Михайло не покарав. 

Раніше цього дня вирішували важливі питання сусідів та сім'ї, а старший у селі вислуховував скривджених та приймав рішення, яке не можна оскаржити. 

Жінки раніше на Михайлове диво лікували хворих на лихоманку тютюном. Його кладуть у голову ліжка і відпоюють водою з дзвона. На шию хворому треба повісити мішечок із зашитою всередині зміїною шкірою.

Віруючим треба піти до храму та помолитися за здоров'я не лише рідних та близьких, а й ворогів. Купуйте найбільшу свічку та поставте біля ікони архангела Михайла. Після виходу із церкви загадайте бажання. Воно має обов'язково здійснитися, якщо ви творили добрі справи і не носили в серці злість.

Що не можна робити 6 вересня

6 вересня, як і в інший день, Церква не схвалює сварок, лихослів'я, помсти, пліток та наклепу, виступає проти засудження, заздрості, жадібності та розпачу. Не можна відмовляти тим, хто просить допомоги.

У свято є кілька суворих народних заборон: вважається, що не можна працювати і брати в руки колюче-ріжучі предмети - що-небудь різати, рубати, колоти.

Нагадаємо про обереги для багатства: перевірені століттями ритуали достатку, які варто носити в гаманці.

Раніше ми повідомляли, що вони не мертві для Бога: як молитися за тих, хто зник безвісти.