«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії, які можна надсилати на електронну скриньку info@glavcom.ua з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

«Виглядає корова з-за причілка або пес із буди, а людина вигляд має». Щойно ви прочитали найпоширеніший мовностилістичний міф, який плекають і мовці, і мовознавці (я теж колись плекала).

Однак це дуже й дуже дивна ситуація, що українська мова буцімто не витворила одного слова замість двох. Виникає неприємне відчуття від складеної форми, адже українська мова тяжіє до синтетичності, а не аналітичності. Чого лише варті унікальні синтетичні наказовий спосіб дієслова першої особи множини (робімо, а не давайте робити), форма майбутнього часу дієслова (робитиму, а не буду робити), форма вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників (тепліший, найтепліший замість більш теплий, найбільш теплий). Важко собі уявити сполуку «мати вигляд» замість «виглядати» у живому мовленні (як і сполуки «має рацію» / «не має рації» замість зручних прикметників «правий» / «неправий», але про це іншим разом).

Англійці спокійно вживають «look», а не «have a look», а німці – «aussehen», а не «aussicht haben». Це називається заощадженням мовних зусиль / засобів. Власне, «виглядати» у значенні «мати вигляд» – це і є німецька калька. Цю форму вживав ще Шашкевич на Галичині в 1830-х роках. Так само запозичили її й росіяни, але від петербурзьких німців. 

Тепер пройдімося по найбільш шанованих старих словниках – Грінченка та Кримського і Єфремова. У Грінченка цього значення немає, натомість є такі: 

• Котора гуска показується красна, ту й лови (Грінч.).
• Старенька вже, а на висках кучері, в перснях у блискучих, у стрічках, то ніби й молодо глядиться (Вовчок).
• Оддалеки́ все видається меншим (Комар).

І якщо «видається» замість «виглядає» можна сказати й зараз, то «глядиться» і «показується» не підходять через свою архаїчність. 

Натомість у російсько-українському словнику Кримського і Єфремова потрібну нам форму згадано: «Име‌ть вид кого, чего – мати подо‌бу, ви‌гляд, по‌стать кого, чого‌, виглядати як щось ». 

І насамкінець зазирнімо в найновіший тлумачний академічний словник (СУМ-20). Там «виглядати» подано в кількох значеннях, одне з яких – мати певний зовнішній вигляд. Примітки «рідковживане» або «діалектне» або «розмовне» немає. Тобто слово загальномовне, стилістично не марковане, тож його сміливо можна вживати всюди.

А ось приклади з класичної літератури, наведені в цьому словнику: 

• Виглядала вона [Одарка] старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять... (Панас Мирний); 
• – Занепав ти, Льово, на мокру курку виглядаєш (В. Підмогильний);
• Вадим виглядав чорно (М. Хвильовий).

Отже, слово «виглядати» зі значенням «мати вигляд» у слововжитку було завжди. Не зводьмо його до значення «визирати».

• 1 •

Марія Самсоненко: Чи правильно казати «спиртне»? Якщо в українській мові «горілчані вироби», то, може, краще «горілчане»?

У російській мові теж є «ликеро-водочные изделия» (і в нас повна назва «лікеро-горілчані»). Тому правильно і «спиртне», і «алкогольні напої», і «горілчані вироби», і «лікеро-горілчані». Не бачу потреби у слові «горілчане», та й немає його у словниках.

• 2 •

Ольга Покотило: У кінці черги чи наприкінці? Дякую.

«Наприкінці» вживається при позначенні процесу, дії, часу, на останньому етапі яких щось відбувається. Тобто не місця. Наприкінці концерту, століття, але в кінці черги.

• 3 •

Сергій Григорʼєв: Підкажіть, пошкодження чи ушкодження? Отримати чи дістати?

«Ушкодження» частіше вживається в контексті тілесних травм: «Вояк, упавши боком на його тіло, крім вивихнення лівої руки та значного перестраху, не поніс ніякого ушкодження» (Фр., II, 1950, 263). Але є у тлумачному словнику і такий приклад: «Оглянувши комірку і не знайшовши ушкоджень, Степан сів під хатину відпочити» (Гжицький, Чорне озеро, 1961). Однак раджу розрізняти ушкодження / пошкодження за ознакою істота / неістота. А от замість «отримати» чи «понести» стилістично кращими варіантами вважають «зазнати ушкодження / поранення» і «дістати ушкодження / поранення». 

• 4 •

Андрій Штефан: Армія кріпосна, кріпацька чи закріпачена? Розберіть, будь ласка, ці прикметники. Кріпосна – росіянізм чи ні?

Прикметник «кріпосний» калькований. Серед усіх старих словників він є у Кримського, але тільки у словосполученні «кріпосний акт». У Грінченка цього слова немає зовсім. Тому, авжеж, правильно «кріпацький». А «закріпачений» – це дієприкметник, а не прикметник.

• 5 •

Дмитро Макогон: Міф розвінчати чи розвіяти?

І розвінчати, і розвіяти. Обидва дієслова вживаються також у переносному значенні: розвінчати – розкрити негативні риси чогось, розвіяти – сприяти зникненню чогось. Міф можна ще й зруйнувати. Можливо, памʼятаєте популярне телешоу «Руйнівники міфів».

• 6 •

Олексій Слісаренко: Кондиціонування чи кондиціювання? 

Якщо кондиціювання, тоді й кондиціюнер? Насправді в мовознавчих колах є думки, що мало бути -ю-. Зокрема, Виталь Моргунюк пропонує: «Українські  дієслова мали б бути відіменниковими, але утворені не від українського іменника, а від російського дієслова». І наводить такі деривати: функція – функціювати, акція – акціювати, колекція – колекціювати, кондиція – кондиціювати, позиція – позиціювати, санкція – санкціювати, секція – секціювати, селекція – селекціювати, еволюція – еволюціювати. Логіка в цьому є, але перелічених варіантів майже немає у вжитку, тому не буде помилкою вживати так, як узвичаїлося: кондиціонування, функціонування тощо.

• 7 •

Олександра Шульгай: Чи можете сказати, як правильно: педіатричний чи педіатрійний?

Мало би бути -ійний, але, на жаль, -ичний. Однак професорка Катерина Городенська наголошує, що характерною для української літературної мови є морфологІЙНа норма зі звукосполученням [йн] на стику твірної основи і словотворчого афікса: аналогійний замість аналогічний, антонімійний замість антонімічний, драматургійний замість драматургічний, етимологійний замість етимологічний, морфологійний замість морфологічний тощо. Я погоджуюся з пані Городенською. Логічно, що фонологія – фонологійний, але фонетика – фонетичний, бо тільки в другому слові є підстави для «ч». Але повторюся, педіатричний – не помилка. Така форма усталена.

• 8 •

Сергій Дрот: Корисність мʼяса чи користь? Частота вживання слова чи частотність? Узагалі чи є слово «частотніший» чи тільки «частіший»?

Звісно, є слова «корисність» і «частотність». Хоча колись я в соцмережі написала «цей прикметник частотніший» і наслухалася від невігласів, що такого слова немає. «Користь» – це добрі наслідки (антонім до «шкода»), а «корисність» – якість за значенням «корисний». У контексті мʼяса – корисність. Звісно, є і прикметник «частотний» та його вища форма порівняння «частотніший». Є навіть частотний словник, у якому кожне слово характеризується певним числом, що вказує на кількість вживань цього слова в дослідженому масиві текстів.

• 9 •

Яніна Вишневська: «До вашої уваги пропонуємо» чи «вашій увазі пропонуємо»? І чи не є плеоназмом «пропонуємо», якщо вживати «до вашої уваги»?

Стилістично краще «до вашої уваги», бо «вашій увазі» має ознаки кальки. «До вашої уваги» можна вживати з дієсловом і без. На письмі, якщо без дієслова, ставимо тире. 

• 10 •

Євген Барабан: Доброго дня, підкажіть, будь ласка, який наголос у слові «лемківець»? GPT каже лЕмківець. Дякую.

Добрий день. Є ле́мко і ле́мки, а не лемківець і лемківці. Але населений пункт Ле́мківці. Наполегливо прошу не запитувати таких речей у ChatGPT.

«Главком»