Так виглядає, що у дедалі більшої кількості людей є відчуття, що вже найближчим часом росіяни можуть вчинити акт агресії проти НАТО. Коли я про це написав у березні чи квітні 2022 року, то такий сценарій майже усім довкола здавався малоймовірним і навіть смішним. Життя ж демонструє, що не такою вже й малою є ця ймовірність.

Отже, як таке може статися вже цієї осені. Опишу дуже загально, бо деталей може виявитися сотні.

1. Невеликий російський підрозділ (або білоруський, або «зелені чоловічики») порушує кордон однієї з країн Альянсу, зовсім трохи заходять на її територію. Все відбувається без жертв і руйнувань. Таке собі «тихе» і «скромне» вторгнення. Важливим у даному випадку є сам факт порушення кордону НАТО.
2. Далі росіяни, а за ними Китай та інші, просто спостерігають, якою буде реакція Альянсу. Місце для вторгнення буде умовно «безболісним» (непринциповими) для лідерів НАТО. Ми на етапі, коли своє слово має сказати Альянс. Росіяни розраховують на шок в країнах блоку, відсутність моментальної реакції і на початок суперечок у НАТО. Жодних рішень, різні думки, настрої та відсутність дій.
3. Президент США заявляє, що він попереджав, винні попередники та всі інші. Хтось у НАТО каже, що вторгнення «незначне», і нічого страшного не сталося, можна просто забути або попросити росіян вийти, але воювати точно не варто. Інші, принциповіші і кого це стосується ближче, закликають дати відсіч, висувають законну претензію нерішучим. Йдуть консультації, виникає безліч пропозицій. Нуль руху у відповідь. Десь на таку реакцію очікують росіяни з огляду на все, що відбувалося досі.
4. Побачивши це все, Пекін або Москва виходять з проєктом нової глобальної угоди, якою передбачено нові умови відносин Китаю з Європою у різних сферах, для Росії вимагають зняття міжнародної ізоляції, для США прописують невтручання у європейські справи, ще якісь домовленості стосовно певних сфер і частин планети. Взамін на це – глобальний мир і процвітання. Обговорювати проєкт угоди Китай і РФ пропонують США, Великій Британії, кільком провідним країнам ЄС і Туреччині.

Усе це може відбутися за лічені тижні або місяці.

Чи точно це все станеться? Не обов’язково, але якщо нічого істотно не змінюватиметься, то рано чи пізно станеться таке або щось схоже.
Чому це мало б статися найближчим часом? А тому, що обстановка дуже сприятлива. Ніхто не знає, як буде через пів року чи рік. Час «чорних лебедів».

Чи може щось відвернути такий сценарій? Ще поки може. Це рішучі, однозначні і безкомпромісні дії НАТО щодо РФ. З кожним наступним днем вʼялої поведінки і безпорадності наближається момент офіційного (!) входження Китаю у гру, коли ходу назад вже не буде не лише для Москви, але й для Пекіну. Для Пекіну поки що така можливість зберігається. І це важливий момент.

Як вторгнення Росії у простір НАТО вплине на нас? Нічого доброго довкола не буде, може стати набагато складніше. Але навіть змучена війною Україна буде однією з небагатьох оаз адекватності. До нас тягнутимуться адекватні люди звідусіль.

Чи може щось в описаному можливому плані РФ та її союзників піти не так? Може. Наприклад, всередині НАТО швидко інституціалізується Коаліція рішучих, яка почне діяти, незважаючи на «гнилі» обставини. Це може стати прикладом для багатьох інших довкола. Процеси можуть почати розвиватися у значно сприятливішому для нас напрямку.

Описане вище базується не на ексклюзивних даних. Ні, це просто мої спостереження, відчуття і аналіз.