На тлі постійних розповідей про купу "завершених війн", президент США Дональд Трамп може розпочати нову. Цього разу проти Венесуели.

РБК-Україна розповідає, чому раптом виникло напруження на цьому напрямку та як може розвиватися ситуація далі.

Головне: 

• Чому США відправили флот до Венесуели?
• Як Венесуела відповідає?
• Які наслідки можуть мати дії США біля берегів країни?

Сполучені Штати розгорнули біля узбережжя Венесуели потужну військову флотилію з семи кораблів. Поряд з узбережжям цієї південноамериканської країни – три есмінці, один підводний човен, а на борту близько 4,5 тис. військових, з яких 2200 – морські піхотинці. Крім того, на аеродромі в Пуерто-Ріко було розміщено 10 винищувачів F-35.

Офіційно Білий дім заявляє про операцію з боротьби з наркотрафіком, але попередній досвід дій США в регіоні свідчить, що мета може бути значно амбітнішою – аж до повалення правлячого у Венесуелі режиму Ніколаса Мадуро.

Відносини між США та Венесуелою перебувають у стані постійної кризи вже багато років. Вашингтон не визнає Ніколаса Мадуро легітимним президентом, вважаючи, що він вкрав перемогу на виборах 2024 року. Натомість США підтримують лідера опозиції Едмундо Гонсалеса, якого офіційно визнано обраним президентом Венесуели.

З поверненням у Білий дім Дональд Трамп особливу увагу приділяє боротьбі з наркокартелями, зокрема із венесуельським Tren de Aragua. Цього року його у США офіційно визнали транснаціональною терористичною групою. Картель, за даними американських спецслужб, активно діє не лише у Венесуелі, а й у Штатах. Його члени звинувачуються у наркотрафіку, торгівлі людьми та інших злочинах. Ба більше, заявляється, що зв'язки із картелем має і сам режим Мадуро. 

У липні 2025 року Трамп підписав указ, який дозволяє армії США застосовувати військову силу проти наркокартелів. Підозрюваних у зв'язках з картелем масово депортують з країни. Своєю чергою Держдепартамент оголосив нагороду у 50 млн дол. за інформацію, що допоможе заарештувати Мадуро.

Водночас міністр внутрішніх справ Венесуели Діосдадо Кабельо заявив, що Tren de Aragua було фактично знищено у 2023 році. За його словами, твердження про те, що картель все ще існує, ґрунтується на заявах політичної опозиції країни і є політично мотивованими. Проте команда Трампа продовжує заявляти, що картель становить серйозну загрозу для США. 

Наприкінці серпня операція проти Tren de Aragua вийшла на новий рівень. Американський флот біля берегів Венесуели було розміщено власне для перехоплення суден із наркотиками. Він поки що дислокується в міжнародних водах, тож формально мова не йде про вторгнення на територію країни. 

США давно сприймають Латинську Америку як свій "задній двір" і не раз здійснювали військові інтервенції в крани регіону. Лише у другій половині XX століття американські війська вторгались в Гватемалу (1954), невдало на Кубу (1961), Домініканську республіку (1965), Гренаду (1983) та Панаму (1989).

Як і його попередники, ухвалюючи рішення щодо Венесуели Трамп буде брати до уваги низку факторів. 

Для президента США операція біля берегів Венесуели має важливе внутрішньополітичне значення. По-перше, боротьба з наркотрафіком і міграцією була ключовою частиною його передвиборчої кампанії. 

По-друге, жорстка риторика проти Мадуро та активна військова присутність у Карибському басейні дозволяють Трампу зміцнити імідж сильного лідера, який готовий протистояти "диктаторам" і "наркотерористам". Пряме ж зміщення Мадуро могло б стати апогеєм такої політики.  А це важливо з огляду на проміжні вибори у Конгрес наступного року.

Грають свою роль і особисті погляди членів команди Трампа. Так, ключовою фігурою в розробці політики щодо Венесуели  є держсекретар Марко Рубіо.Він походить з громади кубинських мігрантів Флориди, які традиційно погано ставляться до комуністичного режиму на Кубі та тих, хто його підтримує, зокрема, до Венесуели. З огляду на це, Рубіо є прихильником найбільш жорстких дій. 

З іншого боку, вторгнення у Венесуелу може мати для Трампа і негативні наслідки. Він не раз заявляв, що планує завершувати війни, а не починати нові. Втім, це не завадило йому разом з Ізраїлем атакувати Іран влітку цього року. 

Проте, на відміну від Ірану, у випадку Венесуели точковими ударами по об'єктах режиму для його повалення явно не обійтися. Мадуро має лояльні силові структури. Водночас сумнівно, що у опозиції є ресурси для боротьби за владу. Тож в разі провалу операція може зашкодити репутації Трампа, особливо напередодні виборів до Конгресу 2026 року. 

Мадуро явно готується давати відсіч США. Венесуельський лідер вже заявив про "найбільшу загрозу за 100 років", погрожуючи мобілізувати до 4 мільйонів ополченців у разі нападу на режим. Також він надав наказ передислокувати війська на кордон з Колумбією (союзником США) для підготовки до відбиття можливого вторгнення. За даними Al-Jazeera, Венесуела готується до можливої ескалації, що може включати асиметричні відповіді, наприклад, підтримку антиамериканських груп у регіоні.

Як зазначає Axios з посиланням на джерела у Білому домі, пряме вторгнення наразі виглядає малоймовірним через високу ціну та непередбачувані наслідки. Однак навіть точкові операції типу перехоплення суден або ж авіаудари по нарколабораторіях, можуть спровокувати регіональну кризу. 

Крім того, дії США можуть вплинути на глобальний ринок нафти. Венесуела, попри санкції, залишається важливим експортером нафти до Китаю, Індії та Іспанії. 

А поки що ситуація поступово загострюється. 2 вересня американські військові завдали першого удару, знищивши катер, який, за словами Трампа, перевозив наркотики та належав Tren de Aragua. Президент США у своєму дописі в Truth Social заявив, що на борту було ліквідовано 11 "терористів", а держсекретар Марко Рубіо підтвердив, що операція стала частиною боротьби з наркотероризмом.

Після цього венесуельські винищувачі F-16 пролетіли небезпечно близько біля корабля ВМС США. У Пентагоні назвали це "вкрай провокаційним кроком", який був зроблений для того, аби перешкодити американським операціям.

При написанні матеріалу використовувались заяви американських та європейських політиків, публікації Reuters, Axios, EFE, Al-Jazeera.