Європейські лідери під час зустрічі “Коаліції охочих” у Парижі закликали президента США Дональда Трампа посилити санкції проти РФ, але той не лише не взяв на себе чітких зобов’язань з цього приводу, але й звинуватив ЄС у тому, що вони роблять недостатньо. Чи є шанс у Заходу виробити єдину стратегію щодо санкційного тиску на РФ?

Позиції ЄС та США щодо санкцій 

На зустріч у Парижі “Коаліції охочих”, в якій у форматі відеоконференції брав участь і президент США, обговорювалося не лише післявоєнне майбутнє України, але були й спроби сформувати єдину санкційну політику Заходу проти РФ.

The New York Times пише про спробу європейських лідерів продемонструвати президентові США, що Європа готова виконувати важку роботу з безпекових гарантій України, а Володимир Путін – у мирі не зацікавлений.

Вони спрямували свою енергію на те, щоб утримувати пана Трампа на зв'язку та більш-менш на своєму боці… і намагалися скористатися небажанням пана Путіна вести серйозні переговори, щоб отримати від Білого дому нові зобов'язання щодо економічних санкцій проти Росії, – йдеться у публікації NYT.

Однак, як дізналося The Wall Street Journal від чиновників, присутніх на зустрічах у Парижі, Дональд Трамп не взяв на себе чітких зобов’язань щодо запроваджень антиросійських санкцій США.

Посадовець Білого Дому на умовах анонімності повідомив американським журналістам, що президент США відреагував контрпропозицією: закликав європейських лідерів більше не купувати російську нафту, коштом якої Кремль фінансує свою війну та сильніше тиснути економічно на Китай – досі санкції ЄС проти Пекіна були вельми скромними.

Представники ЄС, свою чергою, спробували звернути увагу президента США на Угорщину та Словаччину – головних покупців російської нафти у Європі. Ці країни не належать до “Коаліції охочих”, відтак їхні представники були відсутні під час незручної розмови.

“Трамп дуже незадоволений, що російська нафта купується Європою. Серед інших є дві країни, ми знаємо, що це Угорщина і Словаччина”, – зазначав після саміту президент України   Володимир Зеленський.

Видання Bild написало, що питання було ширшим, а атмосфера – напруженою.

Спецпосланець Трампа Стів Віткофф, який був присутній у Парижі особисто, звинувачував Європу в закупівлях російської нафти через Індію, яку США піддали санкціям.

Своєю чергою, видання Axios писало, що в питанні санкцій Вашингтон кивав у бік ЄС, пропонуючи теж вдарити по Індії й Китаю, що скуповують російські енергоносії. Зараз Трамп повторив цей заклик особисто.

Можливо саме тому ЄС не очікує на швидке рішення Трампа щодо антиросійських санкцій.

Відомо також, що очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пояснювала Трампу, що від початку російського вторгнення до України ЄС значно скоротив імпорт російської нафти.

Зрештою, домовилися, що вона і радники Трампа обговорять спільні зусилля з обмеження російських нафтових доходів.

Відомо, що після саміту вона вже контактувала з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом щодо “збереження єдиного фронту щодо санкцій”.

“Скоординовані санкції Трампа можуть, зрештою, притиснути не лише Путіна, але й одного з його найнадійніших європейських друзів, Віктора Орбана. Можливо, час для складного рішення настав”, – зауважує видання Euractiv.

ЄС працює над тим, за що його критикує Трамп

ЄС вже працює над тим, за що його критикують США. Зокрема, відомо, що в Європі можуть запровадити вторинні санкції проти Росії. Це важливо, аби перешкодити третім країнам сприяти Москві в обході вже чинних обмежень. Про це повідомило Bloomberg.

Наприкінці минулого тижня у Копенгагені міністри закордонних справ країн ЄС обговорили застосування механізму проти обходу санкцій.

Йдеться про механізм, ухвалений ще у 2023 р., але досі не застосований. Він дозволяє запроваджувати заборону на експорт, постачання чи передачу окремих товарів до третіх країн, які, за оцінкою ЄС, сприяють обходу санкцій.

Обговорення цього питання відбулося паралельно з підготовкою 19-го пакета санкцій ЄС проти Росії. Він торкнеться капітанів так званого “тіньового флоту”, військово-промислового комплексу РФ, а також фінансових операцій. Про це повідомив радник – уповноважений президент України з питань санкційної політики Владислав Власюк. Також в ЄС можуть сконцентруватися на посиленні контролю за вже введеними обмеженнями. Крім того, можливі нові вторинні обмеження щодо партнерів російського бізнесу за кордоном. ЄС постійно намагається розширювати список компаній, які допомагають РФ. Не виключені й розширення кількості банків, щодо яких почне діяти заборона використання послуг SWIFT та обмеження на трансакції.

Крім того, міністри закордонних справ ЄС планують окремо розглянути питання про запровадження додаткових обмежень щодо нафтогазового та фінансового секторів Росії, а також обговорити імпорт і експорт російських товарів. Як уточнює Bloomberg, ці дискусії безпосередньо не пов’язані з конкретним пакетом санкцій.

Також ЕС хоче врахувати критику Трампа щодо закупівлі російської нафти та газу.

Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен вважає, що ЄС назавжди відмовиться від російських нафти та газу.

“Кілька місяців тому я висунув пропозицію щодо фактичної заборони імпорту газу. Ця пропозиція зараз обговорюється в Європейському парламенті і серед держав-членів. Важливо досягти угоди, адже нам потрібно надіслати дуже чіткий сигнал Росії”, – сказав він.

Чого вичікує Трамп

Своєю чергою США на цей час обмежуються лише погрозами щодо посилення санкцій проти РФ, проте постійно зривають дедлайни, коли приходить час ці погрози втілювати в життя.

Водночас шанс на те, що Трамп таки введе колись санкції залишаються.

Зокрема державний секретар США Марко Рубіо каже, що якщо мирні ініціативи не дадуть результату, то це таки станеться.

“Вважаю, що зрештою, якщо всі ці зусилля не дадуть результату, Росії доведеться зіткнутися з додатковими наслідками”, - сказав він.

Також відомо, що більшість звичайних американців підтримує посилення санкційного тиску проти РФ.

Згідно з результатами опитування Reuters/Ipsos, 62% американців схвалюють запровадження санкцій проти торговельних партнерів Росії.

Трамп вже не раз ставив ультиматуми Путіну, проте досі так і не перейшов до рішучих дій. Політолог Олег Саакян в ефірі “24 Каналу” пояснив це тим, що Трамп прагне нормалізувати відносини з Росією, а війна в Україні йому в цьому заважає. За словами експерта, американський президент буде зволікати до останнього, щоб не посилювати тиск на Кремль і не ображати Путіна.

Саакян вважає, що рано чи пізно обставини змусять Трампа перейти до жорстких заходів. У Кремлі ж намагаються максимально відтермінувати цей момент.

“Трамп вдарить по Росії не тоді, коли закінчиться черговий ультиматум, а тоді, коли він повністю вичерпає свій ресурс загравання з Кремлем, а цей ресурс вже добігає кінця”,- вважає експерт.

У неділю Трамп заявив у Білому домі, що готовий перейти до другої стадії санкцій проти Росії у зв’язку з війною проти України.

Так, на запитання, чи готовий глава Білого дому до “другої стадії” антиросійських санкцій, Трамп коротко відповів: “Так”. Деталей він не уточнив. Тож є сподівання, що у президента США скоро увірветься терпець і він розпочне більш жорстку політику щодо РФ.

Вікторія Хаджирадєва