36-річний Андрій Піднебенний став дев’ятим політв’язнем, який помер за ґратами в Білорусі і про якого стало відомо.

Джерело: "Радіо Свобода"

Деталі: Про смерть повідомила його мати Валентина Піднебенна.

"3 вересня помер мій коханий син... Мої золоті онуки залишилися без батька. Одне мене тішить: ніхто більше не зможе фізично чи психологічно знущатися з мого сина... Я вірю, що Божа кара наздожене винних, і жодний злочин не залишиться безкарним", – написала жінка в соцмережі Facebook.

На смерть політв’язня відреагувала лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.

"Моє серце розбите через смерть 36-річного політв’язня Андрія Піднебенного, про яку повідомила його мати. Він провів майже чотири роки за ґратами в Білорусі. Дев’ять політичних в’язнів уже померли під вартою. Необхідні термінові дії, щоб врятувати життя заручників режиму", – написала вона в мережі Х.

Піднебенний мав громадянство Росії. Точна причина смерті невідома. Офіційні джерела не підтвердили будь-який інцидент.

За даними правозахисного центру "Вясна", раніше за ґратами в Білорусі померли політв’язні Вітольд Ашурок, Олесь Пушкін, Микола Климович, Вадим Храсько, Ігор Ледник, Валентин Штермер, Олександр Кулинич та Дмитро Шлетауер.

У колонії № 15 у Могилеві в’язні помирали й раніше. Згідно з книгою "Мої тюремні стіни" колишнього політв’язня цієї колонії Олега Груздиловича, у 2022 році в цій колонії один ув’язнений помер від раку.

"Я бачив його в коридорі лікарні, коли їх привели на медичний огляд до СІЗО. У нього був такий дивний вигляд, чомусь він був весь забинтований, щось кричав", – згадував Груздилович.

Згідно з його мемуарами, політв’язнів у колонії регулярно направляють до СІЗО або ПКТ (приміщення камерного типу, внутрішня тюрма – ред.) за найменші порушення, і медична частина колонії дає дозвіл на розміщення політв’язня в СІЗО незалежно від стану його здоров’я.

Колишній політв’язень також згадував, що його сусід із тяжким захворюванням мозку не міг пройти МРТ протягом шести місяців.

За даними правозахисників, Андрій Піднебенний навчався в Гомельському державному університеті транспорту. Пізніше він перевівся до Харківського автомобільного університету. Працював індивідуальним підприємцем, мав дозвіл на роздрібну торгівлю товарами. Також працював у сфері торгівлі автозапчастинами та проводив курси керування автомобілем.

У Андрія була дружина та двоє маленьких дітей.

Він став брати участь у громадському житті у 2019 році, виступаючи проти щільної забудови у своєму районі: збирав підписи під колективним зверненням жителів проти ущільнення та друкував листівки.

На виборах 2020 року Андрій був спостерігачем. Він був обурений фальсифікаціями, писав скарги до прокуратури на голову комісії. Брав участь у протестах. На одному з них він був на машині: за це його оштрафували та позбавили прав.

Андрій мав здоровий спосіб життя – не курив і не пив.

Піднебенного, який із громадянством Росії шість років прожив у Білорусі та мав посвідку на проживання, було затримано в листопаді 2021 року.

Йому на закритому засіданні висунули звинувачення за низкою тяжких статей Кримінального кодексу Білорусі: замах на умисне знищення або пошкодження чужого майна, створення екстремістського формування, акт тероризму за підпал автомобіля начальника Департаменту виправних установ, прокол коліс 39 тролейбусів, створення та адміністрування Telegram-каналу та чату, які були визнані екстремістськими формуваннями, а також підпал крана на будівельному майданчику у 2019 році. Суддя Анатолій Сотников засудив Андрія до 15 років колонії суворого режиму.

23 травня 2022 року КДБ включив політв’язня до "списку осіб, причетних до терористичної діяльності".

3 січня 2023 року Гомельський обласний суд додав нові обвинувачення й додав до терміну ще рік і вісім місяців колонії суворого режиму.

У вересні 2023 року стало відомо, що Андрія перевели з СІЗО-3 до виправної колонії № 15.