Нижня палата парламенту Франції, Національні збори, оголосила вотум недовіри уряду на чолі з Франсуа Байру.

За таке рішення проголосували 194 депутатів з 364 тих, хто взяв участь у голосуванні, повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання парламенту.

Зокрема, за відставку уряду проголосували усі опозиційні Емманюелю Макрону партії, від ультралівих до ультраправих.

Тепер Франсуа Байру повинен подати заяву про відставку свого уряду президенту, який призначить прем'єр-міністра, що візьме на себе формування уряду.

РБК-Україна пояснює, чому уряд Байру відправлено у відставку, як ситуація буде розвиватись далі і які варіанти є у французького президента.

Минулого року у Франції відбулися дострокові парламентські вибори. Президент Франції Емманюель Макрон оголосив їх проведення, сподіваючись стримати ріст популярності праворадикальної партії "Національне об'єднання". За підсумками виборів, французький парламент опинився розділеним на три частини - власне Національне об'єднання, лівий блок "Новий народний фронт" та президентська коаліція, яка об'єднала переважно центристських депутатів. 

Це призвело до того, що у Національних зборах жоден з трьох політичних таборів не має більшості.Тож за рік з лишком у небуття пішов вже другий кабінет міністрів, адже вони не мали опори серед депутатів. 

Хоча у Франції великі повноваження має президент, уряд є не менш важливим для функціонування держави, зокрема, щодо економіки і фінансів. Протягом останніх кількох років хронічною проблемою для Франції залишається дефіцит державного бюджету. Кошти для його покриття переважно позичаються. 

Уряд Байру намагався боротися хоча б зі зростанням державного боргу. Для цього у бюджеті на наступний рік він заклав різке скорочення видатків - на 43,8 млрд євро. 

Цього планується досягти через замороження індексації соціальних видатків та пенсій, а також обмеження витрат на державне медичне страхування. Крім того, уряд пропонує підняти податки для найбільш заможних французів. Проте, для цього немає голосів у Національних зборах. 

Для таких випадків у Конституції Франції є спеціальна "процедура 49,3", яка дозволяє у виняткових випадках ухвалювати закони, в тому числі про бюджет, без голосування у парламенті. Однак, використання цього механізму автоматично пов’язане з питанням довіри до уряду.

Опозиція у Національних зборах закликала до розпуску парламенту, адже це дасть їм можливість посилити свої позиції. А від окремих політиків взагалі прозвучали заклики до президента Макрона подати у відставку. Однак глава держави уже публічно відкинув ці ініціативи. 

Наразі президенту Макрону потрібно буде призначити нового прем'єр-міністра, якого б підтримали центристи та частина опозиції, сказала РБК-Україна викладач-науковий співробітник французького університету "Ліон 3" імені Жана Мулена Оксана Мітрофанова.

"Цей прем'єр-міністр може бути від лівого центру, тобто, від соціалістів. І тоді, можливо, цей лівий прем'єр буде підтриманий власно соціалістичною партією і центристськими партіями, які власне, підтримують Макрона. Тоді цілком ймовірно, що він у новому бюджеті  підвищить податки для заможних французів", - сказала Мітрофанова.

За її словами, інший сценарій передбачає призначення прем'єр-міністра з правоцентристськими поглядами. Але тоді новий очільник уряду не матиме підтримки у парламенті. А це своєю чергою може швидко призвести до його відставки.

Стосовно підтримки України, за словами експертки, наразі немає причин для занепокоєння. 

"Власне президент керує зовнішньою політикою - а Макрон залишається. Якщо йдеться про нового прем'єра-міністра від соціалістів, то ця партія також підтримує Україну. Тобто, він якраз буде гармонійно співпрацювати з президентом стосовно українського питання", - сказала експертка.

Радикальні зміни стосовно України можливі, тільки якщо до влади прийшли б партії, котрі не підтримують Україну - "Національне об'єднання" або "Нескорена Франція" - але наразі для цього немає підстав, зауважила Мітрофанова.

Серед можливих кандидатів у прем'єри у французьких медіа фігурують Себастьян Лекорню, чинний міністр оборони Франції, Жеральд Дарманен, колишній міністр внутрішніх справ і нинішній міністр юстиції; та Катрін Вотрен, яка обіймає посаду міністра праці. Проте, це далеко не вичерпний список і фінальне рішення буде за Макроном.