Стосунки між мамою та донькою можуть бути теплими і надихати, але буває, що вони стають джерелом болю.

Тимчасові суперечки природні, але є й токсичні моделі, які руйнують довіру та завдають психологічних ран, пише Psychology Today.

Одна з ознак - контроль і покарання замість діалогу. Замість розмови мати кричить, ігнорує чи карає. У дорослому житті це звучить як коли робиш по-своєму, то ти мені не донька.

Ще одна проблема - повна відсутність компромісу. Донька обирає фах чи партнера, а мати реагує словами "дурість" чи "сором". Така поведінка позбавляє права на власний голос.

Токсичними є й звинувачення у "вроджених вадах". Будь-яке рішення трактується як доказ "невдячності" чи "слабкості". Це вже не критика вчинку, а удар по особистості, що формує тривожність і сумніви у власній цінності.

Часто незгоду називають "неповагою". Апелюючи до заповіді "шануй батька та матір", мати маніпулює, позиціонує себе жертвою і змушує доньку мовчати.

Найгірший сценарій - відмова від стосунків. Або слухаєш мене, або я тебе більше не знаю - такий ультиматум руйнує любов і залишає емоційні шрами на все життя.

Варто розуміти, що не кожна сварка є токсичною. Конфлікти допомагають відстоювати межі, але систематичний тиск чи приниження - це сигнал небезпеки.

Щоб вийти з таких стосунків без втрат, важливо встановлювати особисті межі, звертатися до психолога, а також шукати підтримку у партнерів, друзів чи спільнот.

Раніше ми повідомляли, залишите тригери на все життя: дієтолог розвінчала три популярні міфи про дитяче харчування.

Ваше чадо буде в захваті: 5 простих звичок, які зроблять дитину щасливою - детальніше на Знай.ua.

Нагадаємо, казки, ванна та білий шум: як відновити режим сну малюка?