Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен вважає, що ЄС невдовзі назавжди відмовиться від російських нафти та газу. Що для цього робиться вже зараз та чи почнуть ці плани втілюватися швидше через критику президента США Дональда Трампа щодо того, що ЄС досі купує російські нафту та газ?

Не купувати навіть молекули російської енергії

В ЄС розмірковують над тим, аби повністю відмовитись від російської енергії і не лише поки триває війна в Україні, а назавжди.

Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен вважає, що ЄС назавжди відмовиться від російських нафти й газу.

“Кілька місяців тому я висунув пропозицію про фактичну заборону імпорту газу. Ця пропозиція зараз обговорюється в Європейському парламенті та серед держав-членів. Важливо досягти угоди, адже нам потрібно надіслати дуже чіткий сигнал Росії”, – сказав він.

Єврокомісар наголосив, що зробити це потрібно якнайшвидше і на постійній основі.

“У майбутньому, навіть коли настане мир, на мою думку, ми все одно не повинні імпортувати російську енергію. Тож це не тимчасова санкція. Це принцип, який залишиться назавжди. На мою думку, коли цю угоду буде укладено, ми більше ніколи не імпортуватимемо навіть молекули російської енергії”, – сказав Йоргенсен.

План повної відмови від російської нафти та газу

ЄС розглядає ініціативу повної відмови від російської нафти та газу як частини розриву енергетичних відносин з Росією через її повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 р.

Єврокомісія ще в червні представила план повної відмови від російського палива.

Згідно з планом, ЄС поетапно відмовиться від нових контрактів з Росією з січня 2026 р., припинить імпорт російського газу за чинними короткостроковими контрактами з 17 червня 2026 р. й за довгостроковими контрактами у січні 2028 р.

Також передбачено, що Угорщина та Словаччина, які все ще імпортують російську нафту, повинні підготувати плани диверсифікації для поступової відмови від усього імпорту нафти, що залишився, з урахуванням повної зупинки до кінця 2027 р.

“Росія неодноразово намагалася шантажувати нас, використовуючи енергію як зброю. Ми зробили чіткий вибір: перекрити цей потік і остаточно завершити епоху російських викопних ресурсів у Європі”,– заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Уряди повинні узгодити спільну позицію щодо заборони російського газу до середини жовтня, після чого вони та Європейський парламент (ЄП) проведуть переговори й схвалять остаточний закон.

Угорщина та Словаччина проти

На жаль, для ухвалення закону про заборону імпорту російського газу за довгостроковими контрактами необхідна підтримка всіх країн-членів ЄС, включаючи Угорщину та Словаччину. Рішення, що стосуються енергетичної політики та санкцій потребують одностайного схвалення в Раді ЄС.

Якщо уряд Угорщини не погодиться з цим планом, він може заблокувати його ухвалення. Це було однією з причин, чому попередні пакети санкцій проти російських енергоносіїв містили винятки для деяких країн, включаючи Угорщину та Словаччину.

Тому, аби уряди могли узгодити спільну позицію до середини жовтня і далі передати її до ЄП, має бути досягнутий компроміс, який задовольнить усі 27 країн-членів.

Саме через позицію Угорщини та Словаччини, ЄС раніше змушений був йти на компроміси.

Зокрема, ухвалене ЄС ембарго на російську нафту не є повним. Воно стосується лише постачань морем, тоді як постачання нафти трубопроводом “Дружба” було виведено з-під дії ембарго. Це було зроблено саме для того, щоб Угорщина та Словаччина, які не мають виходу до моря і повністю залежать від цього трубопроводу, дали свою згоду на один з пакетів санкцій проти РФ.

На відміну від нафти, щодо газу не було запроваджено повного ембарго. Політика ЄС спрямована на поступове зменшення залежності від російського газу, а не на його миттєву заборону. Це також пов'язано з тим, що деякі країни-члени, включаючи Угорщину, залежать від нього значно більше, ніж інші.

Наразі Угорщина та Словаччина вже офіційно виступили проти плану відмови від російського газу.  Глава угорського МЗС Петер Сійярто заявив, що “Брюссель підкорився Києву”, і натякнув на припинення постачання електроенергії в Україну.

Він назвав запропоновану стратегію “планом фон дер Ляєн – Зеленського” і додав, що вона ставить під загрозу енергопостачання Угорщини та може призвести до припинення експорту електроенергії в Україну. За його словами, Україна отримує 40-42% свого імпорту електроенергії саме з Угорщини.

“Угорщина, отже, відіграє ключову роль в енергопостачанні України. Але якщо в Угорщині створюється непевна ситуація з енергопостачанням, якщо енергопостачання Угорщини опиняється в небезпеці, то це може мати серйозний вплив і на те, чи зможемо ми продовжувати постачання в Україну”, – сказав угорський міністр.

Імпортують газ не лише Угорщина та Словаччина

Природний газ, на відміну від нафти, імпортують не лише Угорщина та Словаччина. Попри те, що Європа тривалий час прагне зменшити свою залежність від російського природного газу, особливо після початку повномасштабної війни в Україні у 2022 р., значна частина країн ЄС продовжує купувати російський газ, витрачаючи на це мільярди євро, а отже залежність від цього ресурсу залишається значною.

Експерт з енергетики Bloomberg Opinion Хав’єр Блас пояснює це тим, що ціни на енергоносії все ще залишаються головним викликом для європейської економіки. Відмова від російського газу на 100% виглядає морально правильним рішенням, але економічно – це дуже складно.

До списку країн, які купують російський газ відноситься Франція.  У першій половині року імпорт з Росії зріс на 30%, досягнувши 1,9 млрд євро. Франція стала найбільшим покупцем ЗПГ. Угорщина залишилася одним із провідних споживачів, хоча обсяги зменшилися на третину. Загалом було закуплено газу на 1,6 млрд євро. Іспанія піднялася на третє місце з обсягом імпорту 1,4 млрд євро. Італія залишається значним імпортером, витративши 1,3 млрд євро на російський газ. Греція закупила газу на 919 млн євро. Словаччина та Бельгія закупили газу на 800 та 709 млн євро відповідно.

США закликали ЄС відмовитись від російських енергоносіїв

Цікаво, що президент США Дональд Трамп закликав ЄС робити більше, аби зупинити Росію.

На зустріч у Парижі “Коаліції охочих”, в якій у форматі відеоконференції брав участь і президент США, він не взяв на себе чітких зобов’язань щодо запроваджень антиросійських санкцій США, натомість закликав європейських лідерів більше не купувати російську нафту, коштом якої Кремль фінансує свою війну.

“Трамп дуже незадоволений, що російська нафта купується Європою. Серед інших є дві країни, ми знаємо, що це Угорщина і Словаччина”, – зазначив президент України  Володимир Зеленський.

Відомо також, що Урсула фон дер Ляєн пояснювала Трампу, що від початку російського вторгнення до України ЄС значно скоротив імпорт російської нафти.

Зрештою, домовилися, що вона і радники Трампа обговорять спільні зусилля з обмеження російських нафтових доходів.

Після саміту вона вже контактувала з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом щодо “збереження єдиного фронту щодо санкцій”.

Скоординовані санкції Трампа можуть, зрештою, притиснути не лише Путіна, але й одного з його найнадійніших європейських друзів, Віктора Орбана. Можливо, час для складного рішення настав, – зауважує видання Euractiv.

Тож є надія на те, що цьому питанні буде прорив з обох боків.

Вікторія Хаджирадєва