Під фразою "пересидіти Захід" Кремль, очевидно, розглядав нерішучість політиків, наявні суперечності і, як наслідок, неспроможність західних  альянсів не лише посилювати, а й підтримувати спільну лінію, зокрема, в питанні оборонної політики. А відтак — розраховував на скорочення допомоги Україні, і далі на витіснення російсько-української війни з поля зору США на локальний рівень. Але сталось інакше. Розбіжності поступово долаються, а оновлена співпраця (з урахуванням реалій викликів 21 століття) триває. Читайте також: Угода США і ЄС перекреслює план хабаря Путіна ТрампуЩобільше, в міру долання психологічного бар'єра щодо російського шантажу (зокрема, ядерною зброєю) приходить розуміння, що довга, розтягнута війна у часі — не найменш ризиковий варіант і для самого Заходу. Бо вона лише поглиблює турбулентність та хаотизацію, на різних рівнях і у різних регіонах. Відтак, можна констатувати, що поступово формується запит на повернення до системи правил та регуляцій на глобальному рівні, до мирних форм взаємодії. Навіть, Китай при збереженні ніші конкурента та альтернативи, хотів би досягти прогнозованості у відносинах із США/Заходом. Саме тому є передумови вважати, що цього разу слова Дональда Трампа щодо часових термінів для Росії матимуть продовження і на рівні дій.ДжерелоПро авторку. Олеся Яхно, українська журналістка, політологиняРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.