Атака російських дронів на Польщу 10 вересня, коли польські та нідерландські винищувачі вперше збили ці загрози під егідою НАТО, оживила дискусії. Чи стане цей інцидент поштовхом для спільного захисту неба України та Польщі? Детальніше розповість Еспресо. Від ідеї "НАТО, закрий небо" до "SkyShield"заклики до закриття неба над Україною на початку повномасштабної війни, фото: uacrisis З початком повномасштабного вторгнення одна з найгучніших вимог українського суспільства до західних союзників полягала в закритті неба над країною Північноатлантичним союзом. Лозунг "НАТО, закрий небо" чи "No-fly zone" означали, що літаки НАТО б уражали усі повітряні цілі у зазначеній зоні. Таким чином цивільні б відчували себе в більшій безпеці від ворожих прильотів. Українська влада теж неодноразово зверталася до НАТО з цим проханням, аргументуючи, що без повітряного щита Україна не зможе ефективно протистояти агресору.Проте ідея "закритого неба" зіткнулася з жорсткою реальністю геополітики. Лідери НАТО прямо відмовляли в цьому, посилаючись на ризик прямого конфлікту з Росією, яка є ядерною державою. "Якщо ми це зробимо, за нашою оцінкою, ми закінчимо чимось, що може завершитися повномасштабною війною в Європі, яка охопить набагато більше країн та спричинить набагато більше людських страждань", - ще на початку березня 2022 року заявив тодішній генсек НАТО Єнс Столтенберг. Замість цього НАТО обрало стратегію підтримки – надавати Україні все більше сучасного ППО, РЕБів, літаків, щоб українці самі збивали російські загрози. Таким чином Україна створили свій сильний захист неба, який зараз дозволяє збивати 80-90% відсотків багатьох типів повітряних загроз (насамперед шахедів, які росіяни почали вперше використовувати з осені 2022 року). Паралельно почали циркулювати менш радикальні пропозиції щодо спільного захисту неба. Найвідоміша – це європейський "небесний щит" (SkyShield) для України. План передбачає створення інтегрованої зони захисту повітряного простору країни, якою керуватиме коаліція держав-членів НАТО, що бажають цього, але незалежно від офіційного командування НАТО. Тобто європейські винищувачі б патрулювали небо з українськими, однак в різних зонах. У більш безпечних західних та центральних територіях – це літаки НАТО, а ближче до лінії фронту – України, щоб мінімізувати ризик зіткнення з російськими бойовими літаками. Однак і тут є чимало дискусій, бо основне питання, чи долучиться США і що робити, якщо росіяни атакують європейські винищувачі? "Якщо один європейський літак впаде, і пілот загине, європейському уряду буде дуже важко це пояснити. Якщо грецький пілот поїде і загине в Україні, це може призвести до падіння уряду", - у травні цього року без оптимізму сказав Al Jazeera Константінос Зікідіс з Повітряних сил Греції.Атака на Польщу як поворотний моментРештки "Гербер" у Польщі після атаки у ніч на 10 вересня, фото: WarNewsPL1 У ніч проти 10 вересня сотні російських дронів та десятки ракет атакували Україну. При цьому мінімум 19 безпілотників (за даними Rzeczpospolita, їх було 23) увірвалися в повітряний простір Польщі – країни НАТО, і вперше були збиті польськими й нідерландськими винищувачами під егідою НАТО. За словами польського прем’єра Дональда Туска, знешкодили 3-4 дрони. Натомість у МВС країни повідомили, що станом на обід 10 вересня виявило сім дронів та залишки ракети "невідомого походження". Деякі дрони залетіли на понад 250 км від кордону з Україною."У цьому не було б нічого незвичайного, якби не масштаби нападу та кількість задіяних дронів і ракет", - заспокійливо відзначив Туск. Справді, за час повномасштабної війни російські дрони десятки разів порушували повітряний простір країн НАТО, зокрема, декілька випадків сталося у Польщі останніми місяцями (детальне в статті). Однак цього разу це був масовий приліт, а не одиничні "випадкові" безпілотники, що нібито збилися з курсу.  "Вперше за час цієї війни вони прибули не з України в результаті помилок, дезорієнтації дронів або невеликих російських провокацій мінімального масштабу. Вперше значна частина цих дронів влетіла до Польщі безпосередньо з Білорусі", - заявив Туск про новий напрямок атак на його країну.Хоча у самій Білорусі заявили, що нібито збили частину дронів, які летіли на Польщу і Литву. Що більше, білоруси "обмінювалися інформацією" з поляками та литовцями стосовно руху дронів. Росіяни ж цинічно заявили, що це "безпідставне звинувачення" у їх адресу, а речник Кремля відмовився коментувати ситуацію, кажучи, що це питання до міністерства оборони.У підсумку Польща активувала статтю 4 НАТО, закривши аеропорти, ввівши підвищену готовність і викликавши консультації союзників. А президент Польщі Кароль Навроцький резюмував, що це є "безпрецедентний момент в історії Північноатлантичного альянсу, але також і в історії цієї нової Польщі". Генсек НАТО Марк Рютте назвав порушення польського повітряного простору "абсолютно безрозсудним", але повна оцінка інциденту все ще триває. Також він сказав, що "надсилає Путіну чіткий сигнал":"Припиніть війну в Україні. Припиніть порушувати повітряний простір союзників. І знайте, що ми готові, що ми пильні та що ми захищатимемо кожен сантиметр території НАТО".Чому росіяни це зробили? Більшість експертів кажуть про навмисну ескалацію з боку Росії: тестування реакції НАТО на порушення кордонів Альянсу, перевірку польських ППО в умовах майбутніх білорусько-російських навчань "Запад-2025", а також спробу залякати Захід і перервати постачання зброї для України через Польщу, демонструючи безкарність Москви. "Саме так, крок за кроком, нацистська Німеччина перевіряла готовність світу реагувати – з Рейнської області, з Судет, з Праги. І кожен раз Захід переконував себе, що "це ще не війна", що "це ще можна пережити". Тепер Путін діє так само. І від того, чи вистачить рішучості НАТО відповісти на удар по Польщі, залежить не лише доля України, а й доля самого Заходу", - вважає журналіст та політичний оглядач Віталій Портников.Чи може Польща допомагати Україні збивати шахеди та ракети, а Київ – Варшаві?система ППО Patriot, встановлена на військовій базі в Польщі, фото: gettyimages Президент України Володимир Зеленський, коментуючи ситуацію з російськими дронами у Польщі, знову порушив давнє питання про спільне збиття російських загроз в українському повітряному просторі. Він відзначив, що важливим став "прецедент застосування бойової авіації кількох європейських країн одночасно для збиття російських засобів ураження та захисту життів людей". "Україна давно пропонує партнерам створити спільну систему протиповітряного захисту та забезпечувати гарантоване збиття "шахедів", інших дронів і ракет завдяки обʼєднаній силі нашої бойової авіації та ППО. Разом європейці завжди сильніші ", - написав президент.Зеленський додав, що Україна готова до розширення з партнерами співпраці для "надійного захисту неба".  "Щоб не тільки інформування чи обмін розвідданими, але й реальні спільні дії в небі гарантували безпеку сусідів. Росія повинна відчути, що європейці вміють захищатися", - написав Зеленський. Як відзначив в етері Slawa TV екскерівник Бюро національної безпеки Польщі, генерал Станіслав Козей, якщо НАТО хоче зупинити цю ескалацію, тоді мусить перейти від розмов про реагування на російські дії до практичного реагування. Генерал сказав, що ситуація з російськими дронами не дозволяє застосувати 5 статтю НАТО, оскільки жоден стратегічний чи інфраструктурний об’єкт на території Польщі не був безпосередньо атакований. Однак на цю повітряну агресію Польща має вимагати від союзників "встановлення потужнішої зони повітряної оборони вздовж кордону, щоб збивати дрони і ракети також на території України". "Україна зацікавлена таким рішенням, про таку висунуту зону охорони. Цю концепцію я пропоную давно. Я думаю, що ця російська атака дає достатньо аргументів, щоб переконати союзників діяти. Наразі це політична проблема НАТО, яке потребує багатьох консультацій і спільного рішення від всіх союзників. Адже з військової точки зору, це можна організувати – союзну співпрацю сил НАТО з українськими силами щодо спільної повітряної оборони. Це військові можуть зробити. Для цього треба політичне рішення", - сказав польський генерал. Він додав, якщо це рішення виявиться складним для прийняття, тоді НАТО як мінімум буде зобов’язане посилити східний кордон Польщі, перекинувши відповідні сили й техніку Альянсу, які зможуть ефективно протидіяти дронам в майбутньому. Експерт з авіації, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко в етері Еспресо теж зауважив, що справді з військового погляду таке можливо, але потрібна політична воля. Плюс потрібно узгодити багато питань, щоб у разі падіння уламків не виникало дискусії, хто в цьому винен?"Для цього визначаються ділянки за які хто відповідає і куди можуть залітати літаки. Скажемо, над Львовом, збивати там з польської території не будуть. Я думаю, якщо поляки таки будуть збивати, то лише цілі у безпосередній близькості до кордону, наприклад, над Яворовом, чи Яворівським полігоном. Там досить багато вільних місць. Але спершу треба дочекатися, чи поляки згодяться на це. А всі інші питання можна буде узгодити в робочому порядку", - каже Валерій Романенко.Експерт додає, якщо польський уряд висловить прохання, щоб українські сили допомагали їм на кордоні збивати російські загрози, тоді можна буде побачити й ЗСУ в Польщі. Однак цей акт потребує багато узгоджень та процедурних моментів, адже це перетин кордону військових зі зброєю. "У поляків досить засобів боротьби з будь-якими повітряними цілями. Але немає достатньо досвіду, який є у нас", - наголошує Романенко. Тобто підсумовуючи, Польща може допомагати Україні збивати російські "шахеди" та ракети, а Україна – Польщі, але це потребує політичного рішення НАТО. Зеленський пропонує спільну систему ППО для захисту неба. Військово це можливо, але потрібна координація, визначення зон відповідальності та розв'язання питань, як-от падіння уламків. У будь-якому разі без політичної волі НАТО, зокрема схвалення президента США Дональда Трампа, спільні дії залишаться лише пропозицією.Читайте також: Багатонаціональні сили в Україні як ліки проти страху європейців