За даними ВООЗ, Україна посідає 39-те місце у світі за поширеністю онкологічних захворювань: 200 випадків на 100 000 населення щорічно. І ці цифри з кожним роком зростають. Про те, як заохочуються перспективні інновації та яких проривів у боротьбі з раком очікувати найближчим часом, ми поговорили з провідним експертом у галузі клінічних досліджень, президентом компанії Honskyi Scientific Юлієм Гонським.

   Юлій, Ви берете участь у розробці проривних препаратів, які лікують онкологічні захворювання. Розкажіть докладніше, у чому полягає їх унікальність?

Я займаюся клінічними дослідженнями вже понад 18 років, працюючи відразу з декількома країнами Східної Європи, багато часу присвятив імуноонкології. Цей напрямок досліджень покликаний на молекулярному рівні стимулювати захисні властивості організму, щоб він боровся з раком власними силами. Однак ми зіткнулися з побічним ефектом досліджуваного лікарського засобу, при впливі на імунну систему він викликав цитокіновий шторм. І зараз я активно займаюся вирішенням цієї проблеми і вірю, що найближчим часом вона буде успішно подолана.

   Минулого року Ви опублікували кілька статей на цю тему в авторитетних наукових виданнях — The American Journal of Medical Sciences and Pharmaceutical Research, International Journal of Medicine And Psychology, World Journal of Advanced Research and Reviews. Що Вам вдалося з'ясувати в ході цих досліджень?

У своїх статтях я вивчаю природу цитокінового шторму і методи боротьби з ним. Так, важливим біомаркером запальних процесів, здатним викликати цей патологічний стан, виступає сірковмісна амінокислота гомоцистеїн. В умовах цитокінового шторму при прогресуючих стадіях онкології або важких формах COVID-19 підвищений рівень гомоцистеїну підсилює окислювальний стрес і запальні реакції, посилюючи тим самим пошкодження внутрішніх тканин і органів. Таким чином, моніторинг рівня гомоцистеїну важливий для діагностики, прогнозування та розробки нових терапевтичних підходів в імуноонкології та лікуванні COVID-19. Пропоновані мною біомаркери можуть мати ключове значення в запобіганні розвитку цитокінового шторму у пацієнтів з урахуванням індивідуальних особливостей організму.

   А що послужило для Вас стимулом самостійно зайнятися дослідженням цього питання в ролі вченого?

Вести наукову діяльність мені дозволили моя освіта і багатий досвід. Я маю два магістерські ступені з медицини, закінчив курси MBA і отримав сертифікат CRA (Clinical Research Associates). Крім того, я завжди поєднував науку і бізнес: кілька років викладав і завідував біохімічною лабораторією в Івано-Франківському національному медичному університеті, керував клінічними дослідженнями таких компаній, як Roche, KCR International, Avillion, GlobalCare Clinical Trails, Ltd. Крім того, я завжди хотів розвивати медицину, а не просто заробляти гроші.

   В компанії Roche Ви відігравали ключову роль і займалися, зокрема, дослідженням синдрому Ангельмана. Розкажіть про це докладніше

Так, я відповідав за дослідження, спрямовані на боротьбу з цією патологією. При синдромі Ангельмана діти мають проблеми з нервовим і м'язовим розвитком, відчувають складнощі зі спілкуванням, можуть страждати від симптоматичної епілепсії. Це викликано тим, що в 15-й хромосомі материнської ДНК відсутній ген, що кодує синтез білка, необхідного для розвитку нервової системи. Компанія Roche розробляла молекулу, яка повинна була активувати «тихий» ген батьківської частини ДНК, щоб допомогти таким пацієнтам.

   Нещодавно Вас прийняли до великої американської асоціації з боротьби з раком - American Association for Cancer Research. Що Вам це дає?

Останні два роки я керую власною компанією і будую бізнес у США, співпрацюю з такими значущими компаніями, як Neumora Therapeutics і Avillion. І для мене було важливо налагодити більш тісну взаємодію з американськими колегами. Будучи в асоціації, ти обмінюєшся досвідом і новітніми результатами досліджень з провідними світовими фахівцями, сприяєш підвищенню рівня освіти і підготовки кадрів, залучаєш фінансування, набуваєш професійних зв'язків.

AACR стала першою найбільшою організацією в галузі онкології в США і ефективно функціонує з 1907 року. До числа учасників цієї громадської благодійної організації входять дослідники в галузі лабораторних, трансляційних і клінічних досліджень, захисники прав пацієнтів з онкологічними захворюваннями та інші фахівці. Вже 56 стипендіатів Академії AACR стали лауреатами Нобелівської премії. Приємно усвідомлювати, що я – частина цієї величезної команди і можу внести свій вклад в боротьбу з найстрашнішим захворюванням XXI століття.

   Ви є рецензентом в одному з наукових журналів. У чому полягає Ваша місія і чому Ви вирішили займатися цією діяльністю?

Рецензування наукових статей - це процес незалежної експертної оцінки матеріалів, які претендують на те, щоб бути опублікованими. Моє завдання - визначити, чи дійсно дані дослідження є якісними, об'єктивними, новими. У медичній сфері це особливо важливо, тому що опубліковані статті можуть бути використані іншими вченими, які займаються розробкою сучасних ліків і технологій в галузі охорони здоров'я. Якщо, за результатами моєї оцінки, стаття високого рівня, то вона відправляється до друку. А якщо мені здається, що дослідження не є достатньо глибоким, то я надаю зворотний зв'язок автору про те, що необхідно додати або виправити. Останнім часом я підготував рецензії на такі статті: «Клінічні зміни у пацієнтів з артеріальною гіпертензією після перенесеної коронавірусної інфекції в поліклінічній практиці», «Фундаментальні проблеми клінічної патофізіології», «Особливості перебігу вірусної екзантеми у дітей», «Клінічне спостереження пацієнта з синдромом такоцубо», «Вітчизняне медичне обладнання для лікування онкології в 2024 році: огляд ринку та перспективи».

     Це дуже відповідальна місія, і я пишаюся, що саме мене запросили на цю роль. Крім того, вважаю, що для мене така робота теж є корисною, оскільки я раніше за інших можу дізнаватися про проривні відкриття в медичній сфері, розуміти, над якими питаннями працюють колеги, і черпати для себе нові ідеї.