Деякі українські громади ставку у процесах відновлення роблять на креативну економіка і туристичну капіталізацію культурної спадщини. Зокрема, у Опішнянській громаді Полтавщини планують робити акцент у відновленні на позиціонуванні громади як центру гончарної індустрії та ремісничого виробництва.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк, пише РБК-Україна.

Зокрема, хочуть використовувати зелений і гастро-туризм, які активно розвивались і до війни, як драйвери економічного зростання та диверсифікації бізнесу, а також на активну підтримку малого бізнесу та соціального підприємництва.

За словами Шуляк, у минулому місяці Опішнянська територіальна громада Полтавщини презентувала програму свого комплексного відновлення (ПКВ), ключовими елементами якої стали креативна економіка та туристична капіталізація культурної спадщини. Йдеться, зокрема, про використання слави громади як гончарного краю країни. 

"Громада позиціонує себе як національний центр гончарної індустрії. Тут працює Національний музей-заповідник українського гончарства з масштабною експозицією, шістьма садибами-музеями династій майстрів та етносело "Гончарія". Діють приватні майстерні та комунальний центр "Опішнянська артіль", що вже став новим туристичним магнітом, де навчають ремеслу й продають унікальні вироби. Тому не дивно, що місцева влада зробила фокус саме на цьому, а також на поєднання традиції та підприємництва", - зазначила Шуляк.

Іншим важливим елементом відновлення громади стане розвиток зеленого туризму. Через її територію проходить частина 85-кілометрового мультифункційного туристичного маршруту, розробленого у співпраці з "ВелоПолтава". У планах - розширення мережі до 150 км, включно зі сплавами на р. Ворскла та новим пішохідним маршрутом "Стежка здоров’я".

"На території громади вже працюють приватні садиби зеленого туризму та сучасні комплекси відпочинку. Проте місткість бази розміщення - лише близько 100 осіб, що не відповідає потоку у понад 50 тисяч екскурсантів на рік. Тож це є викликом для місцевої влади”, - зауважила Олена Шуляк. 

Ще один напрям відновлення - гастротуризм. Свого часу у громаді проводились фестивалі "Опішня СливаФЕСТ", "Борщик у глиняному горщику", фестиваль перцю в Глинську тощо, однак повномасштабне вторгнення поставило ці активності на паузу. Наразі фестивалі проводяться у скромніших масштабах, однак зберігається попит на крафтові продукти: пастилу, локальне пиво, ягоди з малинових полів.

“Саме гастротуризм, на думку місцевої влади, може стати таким самим впізнаваним брендом громади, як і гончарство. Це спосіб не лише зберегти традиції, а й створити нові робочі місця", - наголосила Шуляк.

Вона підкреслила, що у громаді заплановане створення кампусу Києво-Могилянської бізнес-школи. Очікується, що він приверне нові категорії відвідувачів і стимулюватиме розвиток готельної та сервісної інфраструктури. З 2025 року Опішня співпрацюватиме з Миргородською та Великосорочинською громадами для розвитку туристичних проєктів.

Водночас серйозним викликом залишається транспортна доступність: складний доїзд із Полтави та між віддаленими локаціями громади. Шуляк підкреслила, що у ПКВ громада передбачила особливу увагу підтримці малого бізнесу та соціального підприємництва. При цьому "Опішнянська артіль" може стати майданчиком для розвитку ремесел не лише гончарства, а й інших напрямів.

Попри наявність громадських об’єднань, частина з них нині не проявляє активності, що, за словами експертів, стримує розвиток підприємництва. Так, на території Опішні збереглася значна кількість традиційних будівель, які нині мало використовуються. Їхнє відновлення й адаптація під туристичні чи мистецькі проєкти може стати ще одним драйвером розвитку.

"Опішнянська громада обрала правильний шлях: робити ставку на унікальність території, її культурний ландшафт і підприємницький потенціал. Це дозволить поєднати відновлення з довгостроковим розвитком, створити нові робочі місця й забезпечити гідний рівень життя для людей", - резюмувала Шуляк.

Нагадаємо, 18 липня Миргородська громада Полтавської області презентувала Програму свого комплексного відновлення, створення якої розпочалося в листопаді 2024 року за підтримки ООН-Хабітат.

Програма включає в себе майже 50 проєктів, 32 з яких - у пріоритеті. Всі ці проєкти покликані відновити понад 280 зруйнованих і пошкоджених об'єктів і допомогти у вирішенні проблем тисячам внутрішньо переміщених осіб.