Банки продовжують акумулювати гроші населення: кількість депозитів збільшується, попри те що фінансові установи майже не змінюють дохідність вкладів. Водночас кредитування зростає повільно. Чим це загрожує економіці України?

Куди несуть гроші українці?

За місяць загальна сума вкладів фізичних осіб збільшилася з 1 трлн 478,7 млрд грн (на 1 липня) до 1 трлн 482,6 млрд (на 1 серпня). І це попри те, що фінансові установи майже не змінюють дохідність вкладів. За інформацією НБУ, у липні середні ставки за новими депозитами громадян у банках у гривні становили 10,9% річних. За валютними депозитами банки пропонували лише 0,9% річних.

За інформацією НБУ, у 60 банках-учасниках ФГВФО налічувалося 71,3 млн вкладів громадян і ФОПів. За липень їх кількість збільшилася майже на 300 тис. Більше, як третина вкладів (35,2%) були в доларах та євро.

Ця частка залишається незмінною з початку року, тобто приватні вкладники продовжують довіряти гривні, попри її подальшу плавну девальвацію. Крім того, дохідність у вільно конвертованій валюті

(ВКВ) залишається дуже низькою, що також стримує зростання частки валютних депозитів у банківській системі.

Як пише“Мінфін” десятка банків із найбільшими обсягами вкладів фізичних осіб за місяць не змінилася. Більшість фінустанов змогла наростити суму залучених від населення коштів.

За даними НБУ, у державному Приватбанку було 24,2 млн вкладників, які зберігали 558,5 млрд грн. На другому місці державний Ощадбанк - 13,1 млн вкладників, сума - 225,8 млрд грн, на третьому - приватний Універсал Банк - 9,7 млн вкладників, сума - 119,6 млрд грн.

Далі йдуть банки іноземних банківських груп: Райффайзен Банк - кількість вкладників - 3,2 млн, сума - 86 млрд грн, і Укрсиббанк - кількість вкладників - 2,4 млн, сума - 67,8 млрд грн.

Кредитування відновлюється, але повільно

Попри воєнний стан, кредитування поступово відновлюється. Так, за даними грошово-кредитної статистики НБУ, станом на 1 червня обсяг кредитного портфеля, виданого банками підприємствам реального сектору економіки, склав 827 592 млн грн. Приріст у порівнянні з початком 2025 р. склав 6%, у порівнянні з довоєнним періодом - 10%.

Портфель кредитів фізичним особам на початок червня становив 321 594 млн грн. З них портфель кредитів, виданих у національній валюті, складав 311 059 млн грн. Порівняно з довоєнним періодом гривневий кредитний портфель зріс на 34%, у порівнянні з початком 2025 р. - на 11,05%.

Але Україна має ще суттєвий простір для розвитку кредитування - на це вказують поточні рівні показників боргового навантаження.

За даними, наведеними у Звіті НБУ про фінансову стабільність, наразі боргове навантаження корпоративних клієнтів є помірним.

Однак рівень закредитованості підприємств варіюється, зокрема залежно від їхнього розміру. Найбільш активно кредитами користуються малі та середні компанії.

Ще однією причиною, яка стримує зростання обсягів кредитування великих підприємств є обмеження щодо концентрації кредитного портфеля. Максимальний розмір кредиту, який може надати середній український банк, становить до 3 млрд грн. А бізнес-потреби великих компаній часто передбачають значно більші обсяги фінансування.

З початку 2025 р. найбільше зростання продемонстрував портфель малого бізнесу (+12%). Портфель середнього бізнесу зріс на 7%, мікробізнесу та великого бізнесу - на 4%.

Своєю чергою сукупне боргове навантаження населення також є помірним. За даними НБУ, станом на 1 січня 2025 р. кредити фізичним особам складали 3,4% від ВВП. Співвідношення кредитів до споживчих витрат становило 5,7%. Довоєнні показники були трохи вищими: на 1 січня 2022 р. - відповідно 4% та 6%.

Для порівняння: у Польщі кредити домогосподарствам складають 23% від ВВП; у Чехії - 31%; в Австрії - 449%; у Німеччині - 50%; у Данії - 85%.

За даними дослідження Info Sapiens, у першому кварталі 2025 р. лише чверть домогосподарств мали кредити. На початок квітня співвідношення усіх позик (банківських і небанківських) до річних доходів населення становило 10%, а незабезпечених кредитів - 8%. Це низьке навантаження: у більшості країн ЄС цей показник перевищує 30%, а в окремих - понад 50%.

“Відсутність цілеспрямованих заходів з відродження кредитування і фінансового посередництва в економіці, хронічно жорстка монетарна політика НБУ і отримання банками гарантованих відсоткових доходів від держави є основними причинами стиснення банківського кредитування та несприятливої структури банківських активів.”, - пояснює Тетяна Богдан, доктор економічних наук, директор з наукової роботи Growford Institute у колонці для “Дзеркала тижня”.

Банківський парадокс та ризики, які він несе

На жаль, в Україні склалася ситуація, коли населення активно розміщує депозити у банках, а ті своєю чергою неохоче видають кредити. Експерти вже назвали це банківським парадоксом. Вони вбачають у такому стані речей небезпеку для розвитку економіки країні.

“У банківській системі України накопичено колосальні фінансові ресурси, перерозподіл яких на інвестиції та інші види підтримки бізнесу здійснюється незадовільно. Починаючи з 2023 р. лише 40% банківських депозитів трансформуються у надані банками кредити. Тривале заморожування гривневих коштів банками та дорожнеча кредитних ресурсів посилюють депресивні тенденції в економіці”, - пише Тетяна Богдан.

За її словами, дія зазначених факторів накладається на дію високих безпекових ризиків у країні та мультиплікує негативні ефекти в економіці

За даними Global Financial Development Світового банку 2021 р. зі 127 країн світу середній показник співвідношення банківських кредитів і депозитів становив 89%. Тобто суми наданих банками кредитів у цих країнах відставали від сум акумульованих депозитів на 11%. В Україні, відношення кредитів до депозитів на середину 2025 р. дорівнювало 43%, тобто видані банками кредити були у 2,3 рази меншими від наявних у них депозитів.

На противагу цьому в таких країнах, як Вірменія, Нова Зеландія, Коста-Рика, Таджикистан, Парагвай, Грузія, Панама, Ісландія, Швеція, Колумбія, Норвегія, Узбекистан, Данія, В’єтнам і Китай, відношення банківських кредитів до депозитів перевищувало 130%. У найближчих сусідів України це відношення становило 64% у Молдові і Литві, 66 - у Болгарії, 67 - у Чехії, Румунії та Угорщині, 75 - у Польщі, 92 - у Білорусі та 109 - у Словаччині.

Значні обсяги депозитів в українських банках, які не трансформуються в кредити, постійно тиснуть на ціну депозитів - їхню відсоткову ставку. Адже банки просто не мають стимулів підвищувати чи утримувати на високому рівні депозитні ставки.

Відношення банківських кредитів до ВВП 2024 р. досягло історичного мінімуму - 14%, а на кінець першого півріччя 2025-го трохи зросло - до 14,5%. Серед країн із ринками, що формуються, Україна має найнижчий рівень банківського кредитування.

Традиційною функцією класичних банків є залучення депозитів домогосподарств і надання кредитів бізнесу, оптимізуючи у такий спосіб розподіл капіталу в економіці та фінансуючи необхідні інвестиції. На жаль, в Україні банківські кредити є малопомітним джерелом фінансування капітальних інвестицій, займаючи 3-4% у складі джерел їхнього фінансування.

Як збільшити кредитування

“Повноцінне відновлення та подальший розвиток кредитування - це запорука відновлення національної економіки. У нинішній ситуації, коли триває війна, кредитування стримується невизначеністю її завершення, військовими ризиками та високими відсотковими ставками”,- вважають у “Центрі економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.

На думку експертів цієї громадської організації, зараз, як ніколи, актуальним є забезпечення достатнього фінансування державних програм доступного кредитування, спрямованих на підтримку стратегічних галузей економіки, малого та середнього бізнесу, а також розвиток іпотеки. Це не лише допоможе громадянам отримати житло, а й стимулюватиме розвиток будівництва та суміжних галузей.

Вікторія Хаджирадєва