Історія з російським казино Pin-Up в Україні перетворюється на показову ілюстрацію абсурдності боротьби влади з агресором. Те, що ще недавно подавалося як гучна «перемога» держави над російським капіталом, сьогодні розгортається у зворотний бік — у бік інтересів Кремля.

Нагадаємо, що Pin-Up належить громадянинові росії Дмитру Пуніну. Саме його структури роками через українську фірму-прокладку ТОВ "Укр Гейм Технолоджі" виводили мільйони гривень за кордон на Кіпр. Після запровадження санкцій РНБО та арешту майна компанія формально втратила доступ до активів, а топ-менеджери опинилися під слідством. Ігоря Зотька та Олексія Попенка звинувачували у створенні злочинної групи, відмиванні грошей та фінансуванні росії. Але замість реального покарання вони вийшли із СІЗО, а кримінальну справу фактично «продали» за домовленістю із слідством.

Влада представила це як успішне завершення справи: мовляв, Pin-Up конфіскували 2,6 млрд гривень, а питання закрите. Але на практиці виявилось, що це був лише тимчасовий піар-хід.

Печерський суд, повністю підконтрольний владі, зняв арешт із «Укр Гейм Технолоджі». Компанія знову отримала можливість міняти керівництво, розпоряджатися активами та виводити гроші. Новим номінальним директором замість Олексія Попенка став Андрій Крикун — «технічний управлінець», котрий вважається керівником ще більше десятка формальних фірм.

Паралельно юристи компанії розпочали юридичну атаку проти держави. Спочатку до адмінсуду було подано позов на 2,3 млн гривень штрафу від податкової. Подано його було так, щоб застрягти в системі — типова схема, що дозволяє в майбутньому ставити під сумнів законність будь-яких рішень.

Ключовий удар готується у Верховному Суді. На 16 жовтня 2025 року призначено розгляд справи , де Pin-Up вимагає скасувати указ Президента Зеленського щодо запровадження санкцій РНБО. Якщо позов задовольнять, у російських власників буде можливість повернути конфісковані мільярди. Більше того, значну частину майна вже повернули в обхід гучних заяв завдяки кулуарним домовленостям з Офісом президента.

Таким чином, українська влада спочатку голосно прозвітувала про боротьбу з російським бізнесом, а тепер крок за кроком повертає агресору доступ до активів. Вдень звучать патріотичні промови для Заходу про санкції та боротьбу з рф, а вночі — укладаються угоди, вигідні ворогові.

Виглядає так, ніби корупція та таємні договірняки знову переважають інтереси держави. У результаті Україна ризикує не лише втратити мільярди, а й повністю дискредитувати власну політику санкцій.