Кореспондент УНІАН Дмитро Хилюк пробув у полоні понад три роки. Росіяни викрали його 3 березня 2022 року в Козаровичах під час окупації Київщини. Про пережите у ворожих застінках журналіст розповів у інтерв’ю «Главкому».

Із України Дмитра Хилюка перевезли в СІЗО №2 у місті Новозибков Брянської області.

«Там нас дуже сильно били. На всьому шляху – від автозака до камери – били дубинками, травили собаками. Потім загнали в «лазню» від крижану воду», – згадує журналіст.

За словами Дмитра Хилюка, росіяни не намагалися вибити з українських полонених якихось свідчень, просто мучили їх.

«Садизм у чистому вигляді. А навіщо під час Другої світової нацисти мучили євреїв?.. Так і тут. Ненависть до етносу. Били і вбивали за те, що ти – українець. І так тривало всю нашу історію. А згадайте хоча б більшовиків, оці банди Муравйова, які у ХХ столітті прийшли на Україну… Теж вбивали за приналежність до нації», – каже журналіст.

Раніше український журналіст, що повернувся з російського полону, розказав, що було найважче у тюрмі. Дмитро Хилюк також розказав, чим займався у камері, та що читав, щоб бодай трохи відволіктися.

Крім того, у російській вʼязниці, де перебував український журналіст Дмитро Хилюк, тюремники змушували полонених співати гімн Росії та «Смуглянку». Вони дуже дивувалися, що українці не знають їхніх «геніальних» творів, тому на клаптиках паперу роздруковували їм слова.