Еспресо розповість, про що попереджає міжнародна преса та як на це відповідають у науковій установі, яка розташована за 22 км від лінії фронту та зберігає небезпечні для навколишнього середовища речовиниУ міжнародній пресі б’ють на сполохУ вівторок, 9 вересня, у відомому американському виданні New York Times вийшла стаття під назвою "Ядерні об'єкти, розкидані по всій Україні, становлять загрозу радіаційної катастрофи". Журналісти сфокусувалися на, як вони пишуть, лабораторії в Харкові, де перебуває експериментальний пристрій під невинною назвою "Нейтронне джерело".Останній містить кілька десятків кілограмів збагаченого урану, який, у разі пошкодження обладнання, може забруднити більшу частину міста. Там вказують, що речовини, які зберігають в пристрої, є набагато більш радіоактивними, ніж паливо, яке використовується в атомній електростанції. Інститут не розкриває точної кількості урану, що зберігається на його території.Покликаючись на українську владу, там пишуть, що наукова установа розташована за 14 миль (ред. – 22 км) та була ціллю російських ударів близько 74 разів. Один із прильотів по науковому інституту у Харкові, фото: Харківська обласна прокуратура "Це страшно, але ми до цього звикли", – прокоментував виданню ситуацію заступник головного інженера Харківського фізико-технічного інституту Олександр Бихун.Також у статті додають, що українська влада звинуватила п'ятьох російських військових офіцерів в ураженні наукового центру – в обвинувальному акті зазначено, що пряме влучання могло забруднити територію, на якій проживає близько 640 тис. людей. Українські прокурори звинуватили офіцерів в "екоциді", або спробі завдати шкоди навколишньому середовищу як засобу ведення війни.Пригадуючи, що в Україні розташовані Чорнобильська АЕС та ще маса інших небезпечних радіаційних об’єктів, у матеріалі стверджують, що деякі з них мають потужні заходи безпеки, але вони не були побудовані для того, щоб витримати прямий удар великої бомби."Це дуже небезпечна ситуація, і нам пощастило, що поки що не сталося жодної ядерної аварії", – вказав науковий радник Комісії з незалежних досліджень та інформації про радіоактивність Бруно Шарейрон. Також там вказують на десяток ударів Росії по таких об’єктах, окупацію та прямий удар безпілотником по ЧАЕС, а також наголошують на небезпеці, в якій щоденно перебуває Запорізька атомна електростанція."У 2023 році вибух на річковій греблі вивів з ладу основне джерело охолоджувальної води для шести реакторів станції, змусивши перейти на резервний охолоджувальний басейн. Зараз станція залежить від двох ліній електропередачі, одна з яких періодично пошкоджується в результаті бойових дій", – додають у NYT.В науковому центрі просять зберігати спокійВже за кілька днів, 12 вересня, керівництво наукової установи відповіло на статтю, зазначивши, що наразі інститут функціонує у штатному режимі. Ба більше, ймовірність виникнення масштабної ядерної аварії на цьому об'єкті взагалі виключена. Окрім того, ще у березні 2022 році, коли російське повномасштабне вторгнення лише набирало обертів, колишній гендиректор інституту Микола шульга після чергового обстрілу повідомляв, що усе, що відбувається там, проводиться під повним контролем Міжнародної агенції з атомної енергетики. "Кілька разів на рік вони бувають тут і жодних зауважень з цього приводу немає. З російського боку на територію нашої установи потрапляло кілька снарядів і основна частина не зачеплена", – вказав колишній очільник. Попри це, він нагадав, що, у разі прямого влучання у "Нейтронне джерело", можливий вихід назовні радіаційного палива, що може створити велику небезпеку для довкілля."Власне, картина така сама, як і на атомних станціях… Якщо буде його руйнування шляхом атак з боку, може статися такого самого типу катастрофа, яка може статися з атомними станціями", – прокоментував ситуацію ще у 2022 році гендиректор ННЦ ХФТІ Микола Шульга для "Суспільне Харків". Що відомо про всесвітньовідомий інститут та проєкти, над якими там працювалиЯк вже раніше розповідало Еспресо, Інститут розташований у П’ятихатках, що у північному передмісті Харкова. Селище знаходиться за 25 км від східного державного кордону і з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну піддається постійному бомбардуванню з боку російських військ. Обстрілюються П’ятихатки як з лінії фронту на Харківщині, так і з суміжної Білгородської та інших областей РФ. Росія може завдавати авіаударів та випускати крилаті ракети і з кораблів та підводних човнів, що в Чорному морі, з Каспійського моря, з різних точок РФ, а також з Білорусі.Доволі суттєвим є те, що поселення з науковим центром є віддаленим від житлових районів, а активних бойових дій тут немає. Відтак бомбардування селища є нічим іншим, як намаганням російських окупантів знищити унікальний Ядерний центр.Ще у далекому 2022 році Державна інспекція ядерного регулювання України, внаслідок обстрілу пошкоджень зазнала будівля та інфраструктура наукового ядерного об’єкту "Джерело нейтронів". Тоді було пошкоджено північну стіну прибудови прискорювача до експериментальної зали установки, вентиляційні канали системи спеціальної вентиляції, вентиляційну трубу основної будівлі установки, систему охолодження клістронної галереї прискорювача, корпуси дизель-генераторів системи аварійного електроживлення, обшивку основної будівлі установки.Ділянка Інституту після прильоту російської ракети, фото: Харківська обласна прокуратураВдаючись до історії самого "Джерела нейтронів", воно стало частиною співробітництва України та США у галузі мирних атомних технологій. І так, цей проєкт з’явився на світ після здачі третього ядерного арсеналу планети.Повна назва проекту, який розроблявся науковцями ННЦ "ХФТІ" спільно з Аргонською національною лабораторією – Ядерна підкритична установка "Джерело нейтронів, засноване на підкритичній збірці, яка керується електронним прискорювачем"."Джерело нейтронів" – стало першою ядерною установкою світового значення, розробленою в Україні за роки незалежності, наголошують фахівці. Вона є унікальним науково-технічним об’єктом, який базується на авторських розробках науковців ННЦ "ХФТІ"."Джерело нейтронів", фото: Суспільне ХарківЕксплуатація цього об’єкту дозволить українським ученим проводити дослідження з нейтронами в галузі ядерної фізики та енергетики, радіаційної медицини, радіаційного матеріалознавства, а також з опромінення біологічних об’єктів, у тому числі нейтронної терапії, радіаційного матеріалознавства, сертифікації матеріалів і дослідження наноматеріалів та нанотехнологій. При цьому відкривається перспектива виробництва всього спектру радіоізотопів, які застосовують у світовій медицині та промисловості.Зокрема, для лікування онкохворих планується розробка передових методик бор-нейтрон-загарбної терапії, яка орієнтована на лікування злоякісних пухлин, які практично не піддаються ніяким іншим методам.Також за допомогою установки науковці планують вивчати різні матеріали в екстремальних радіаційних умовах, напрацьовувати методи вирішення однієї з головних проблем ядерної енергетики – проблеми накопичення великої кількості відпрацьованого ядерного палива – і проводити дослідження на джерелі холодних та ультрахолодних нейтронів, яке входить до установки. Це дозволить Україні зайняти свою нішу в розробках наукомістких сучасних технологій.Як кажуть фахівці, проєкт "Джерело нейтронів" є унікальною інноваційною установкою і найбільшим науковим проєктом в Україні за останні роки. Він був підтриманий урядом США, а на реалізацію тоді виділили понад $85 млн, однак, звісно ж, в обмін на вивезення з території України всіх запасів високозбагаченого урану. Детальніше про цей проєкт та сам Харківський фізико-технічний інститут читайте у матеріалі за посиланням.