Сьогодні ми по-особливому вшановуємо нашу святиню – Хрест Господній, видимий знак нашої віри, символ любові Божої до людей. Ми вшановуємо Хрест, коли поклоняємося йому, коли звершуємо особливий чин його Воздвиження, тобто молитовного піднесення, що нагадує також про історичну подію віднайдення в IV столітті Хреста Господнього та його воздвиження над народом, який зібрався, почувши радісну звістку.

Хрест став для нас знаменням спасіння, радості, життя вічного. Але не саме дерево отримало таку силу, і не знак хреста сам собою подає нам благословення. Сила Хреста має джерело в жертві Спасителя, яку Він приніс, віддавши на розп’яття Своє тіло і проливши Свою кров. 

Христос на хресті віддав заради нас Своє життя. Він був безгрішним і ніякого зла не вчинив, але постраждав тому, що взяв на Себе наші гріхи, поніс гріхи всього світу, щоби очистити їх. Тож і ми, коли хочемо досягти спасіння, маємо віддавати своє життя Христу. Віддавати щоденно через сповідання віри і добрі справи, ми маємо зі смиренням нести і власний життєвий хрест.

Хрест Господній, який ми нині по-особливому вшановуємо, нагадує нам про смерть, але також – про перемогу над нею, про вічне життя, про жертовну любов. І це нагадування має надихати нас, даючи нам надію в часи великих страждань нашого народу через війну.

Вітаючи всіх вас, дорогі брати і сестри, з нинішнім святом Воздвиження Хреста Господнього, бажаю, щоби Господь наш Ісус Христос зміцнював усіх нас у боротьбі проти гріха та зла. Щоби Хрест Господній, його образ, поклоніння йому, сила любові жертовної та смирення спасительного, завжди була з нами і допомагала нам перемагати усіх ворогів – видимих і невидимих. Богу нашому слава навіки віків!