Після вторгнення російських безпілотників у повітряний простір своєї країни, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський запропонував Заходу перехоплювати російські безпілотники та ракети в повітряному просторі України. Як інформує «Главком», про це він заявив в інтерв’ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung.

«Технічно НАТО і Європейський Союз були б здатні це зробити, але це рішення не може ухвалити Польща самостійно, а тільки разом з союзниками», – заявив Сікорський.

Польський міністр закордонних справ також пропонує контролювати вхід у Балтійське море ветхих суден російського тіньового флоту, які загрожують забруднити акваторію нафтопродуктами у разі аварії.

«Якщо хоча б одне з цих російських суден, два з яких вже затонули в Азовському морі, потоне в Балтійському морі, ми зіткнемося з екологічною катастрофою безпрецедентного масштабу», – зауважив Сікорський.

За його словами, Німеччина або НАТО могли б створити морську зону контролю в Північному морі.

Нагадаємо, надвечір 13 вересня Румунія та Польща оголошували повітряну тривогу через загрозу російських ударних дронів. 

Крім того, Польща підняла в небо свою авіацію через дрони РФ над Україною під вечір 13 вересня. Зокрема, у повітряному просторі країни діяли польські та союзні повітряні судна, а наземні системи ППО та радіолокаційної розвідки були у стані найвищої готовності.

До того, у ніч проти 10 вересня, Росія вкотре атакувала Україну дронами й ракетами, однак кілька БпЛА зайшли в повітряний простір Польщі. Там щодо них уперше застосували зброю з літаків.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що повітряний простір Польщі було порушено щонайменше 19 разів. Він підкреслив, що це вперше, коли безпілотники залетіли до Польщі не з України «внаслідок помилок або невеликих російських провокацій», а безпосередньо з території Білорусі.

Загалом уночі 10 вересня на радарах було зафіксовано 19 дронів. Станом на 11 вересня знайшли уламки 16 БпЛА.

Через вторгнення російських безпілотників НАТО активувало статтю 4 Північноатлантичного договору. Вона передбачає, що держави-члени будуть спільно консультуватися, коли, на їхню думку, виникне загроза територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої зі сторін.