Російські компанії через західні санкції змушені в розрахунках повертатися до практики 1990-х років. Зокрема, вони укладають бартерні угодиоб уникнути банківських платежів у роботі з китайськими компаніями. Про це повідомляє Reuters з посиланням на свої джерела.

"Китайські банки бояться потрапити в списки санкцій, під вторинні санкції, тому вони не приймають гроші з Росії", - сказав фахівець на ринку платежів.

Ґрунтуючись на інформації від джерел, митної статистики та заяви компаній, Reuters зміг виявити вісім бартерних угод між російськими та китайськими компаніями за останні два роки.

Реальний обсяг таких операцій оцінити важко, але, за словами трьох джерел агентства, вони стають дедалі частішим явищем. Про це ж свідчить і розбіжність у даних Федеральної митної служби та Банку Росії з імпорту: за січень-червень цього року воно сягло 7 млрд доларів.

За словами джерел, які займаються транскордонною торгівлею, у бартерних угодах часто використовується сільськогосподарська продукція. Російське зерно може обмінюватись на будь-який китайський товар – хто на що домовиться. 

Також на зерно мінялися товари народного споживання з Китаю, на насіння льону – побутова техніка та будматеріали (про це повідомляла ФМС). 

Про бартерні угоди китайські компанії говорили у серпні на бізнес-форумі в Казані, називаючи грошові розрахунки та локалізацію основними проблемами у співпраці з Росією.

Сюй Сіньцзін із Hainan Longpan Oilfield Technology запропонував проводити такі угоди з використанням спеціального сертифікату китайської митниці. Зокрема, він хотів обміняти суднові двигуни та генераторні установки своєї компанії на сталеві та алюмінієві матеріали, які також застосовуються в суднобудуванні.

Нагадаємо, в Китаї так і не підтвердили заяви російського диктатора Володимира Путіна про нібито укладену угоду щодо газопроводу Сила Сибіру-2, якою Росія постачала б газ до Китаю.

Китай відмовився інвестувати в газовий проєкт РФ - розвідка

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp